Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2021. – Випуск 1(41)

Permanent URI for this collection

https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59195

Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК

У цьому випуску збірника опубліковано нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- і GIS-технологій, інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – Випуск 1 (41). – 182 с. : іл.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Зміст (том 1(41))


1
8
13
16
23
25
29
37
46
55
61
68
74
86
97
104
113
123
132
140
151
164
172
178

Content (Vol. 1(41))


1
8
13
16
23
25
29
37
46
55
61
68
74
86
97
104
113
123
132
140
151
164
172
178

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 24
  • No Thumbnail Available
    Item
    Порівняння річних коливань складових тропосферної затримки, обчислених інтегруванням та за аналітичною моделлю
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Кладочний, Б.; Паляниця, Б.; Kladochnyi, B.; Palianytsia, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета роботи – дослідження річних коливань складових зенітної тропосферної затримки, обчислених числовим інтегруванням за даними аерологічного зондування атмосфери та за аналітичною моделлю Saastamoinen; оцінювання точності знаходження складових затримки за моделлю Saastamoinen за вибраний період досліджень. Методика. Основними методами визначення тропосферної затримки є зондування атмосфери та використання аналітичної моделі. Для дослідження складових зенітної тропосферної затримки використано дані зондування атмосфери, здійсненого на чотирьох українських аерологічних станціях (Київ, Харків, Львів та Одеса) із частотою 24 год, а також приземні значення метеорологічних параметрів, які надавали метеорологічні станції із частотою 3 год в період від 1 січня до 31 грудня 2019 р. Складові зенітної тропосферної затримки обчислено інтегруванням за даними аерологічного зондування та із використанням аналітичних формул Saastamoinen. На підставі обчислених даних складено графіки порівняння значень зондування та моделі й обчислено середні квадратичні похибки визначення складових тропосферної затримки. Результати. Здійснено порівняння значення складових затримки на пунктах, розташованих у різних кліматичних зонах, із використанням значень атмосферного тиску, приведеного до рівня моря. Обидві складові найбільших значень прийнято на пункті Одеса. Встановлено, що річні коливання сухої складової зенітної тропосферної затримки становлять 8–20 мм, коливання вологої складової – 75–95 мм. Добові амплітуди тропосферної затримки становлять 5–6 мм влітку та 12–13 мм взимку для сухої складової та 20– 30 мм влітку та 6–8 мм взимку для вологої складової. Середні квадратичні похибки визначення складових тропосферної затримки за моделлю Saastamoinen становлять у середньому 7 мм у разі визначення сухої складової та 22 мм – вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у тому, що на основі дослідження можна оцінити точність та доцільність використання різних методів визначення зенітної тропосферної затримки, а також оцінити динаміку зміни складових затримки та їх поведінку протягом довготривалого періоду. Результати можна використовувати для подальших досліджень тропосферної затримки та підвищення точності супутникових спостережень.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Про точність моделей (квазі)геоїда відносно системи висот UELN/EVRS2000
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Заблоцький, Ф.; Джуман, Б.; Брусак, І.; Zablotskyi, F.; Dzhuman, B.; Brusak, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Сьогодні в Україні діє Балтійська система висот 1977 р., вихідним пунктом якої слугує нуль Кронштадтського футштока. Проте чинна в Україні система висот є застарілою, передусім через велику віддаленість від нуль-пункту відліку висот (близько 2 тис. км) і складність адаптації до використання методів супутникової геодезії. Тому нині вона не відповідає рівню розвитку сучасних геопросторових технологій і її необхідно модернізувати. Найоптимальнішим способом модернізації висотної мережі України є її інтеграція в Об’єднану європейську нівелірну мережу UELN, нуль-пунктом якої слугує Амстердамський футшток. Для такої інтеграції необхідно побудувати високоточну модель геоїда на територію України, пов’язану з системою висот UELN/EVRS2000. Мета. Мета цієї роботи полягає у порівнянні точності різних моделей геоїда/квазігеоїда та глобального гравітаційного поля Землі на частину прикордонної території Західної України відносно висот пунктів у системі висот UELN/EVRS2000, на яких виконано GNSS-нівелювання, та визначенні оптимальної моделі, щодо якої можна побудувати високоточну модель геоїда, узгоджену із системою висот UELN/EVRS2000. Методика. Для отримання висот нівелірних пунктів на території України у системі висот UELN/EVRS2000 виконано нівелювання І класу за двома лініями від фундаментальних реперів на території України (висоти яких відомі у Балтійській системі висот 1977 р.) до реперів високоточного нівелювання на території Польщі (висоти яких відомі у системі висот UELN/EVRS2000). На всіх фундаментальних та ґрунтових реперах, а також горизонтальних марках виконано GNSS-нівелювання у статичному режимі (не менше ніж 6 год щосекундних безперервних спостережень). Результати. На підставі виконаних вимірювань отримано висоти квазігеоїда на 26 пунктах. Їх порівняно із трьома глобальними моделями гравітаційного поля Землі: EGM2008, EIGEN-6C4 та XGM2019e_2159 (максимальний порядок перелічених моделей становить 2190), а також із Європейським геоїдом EGG2015. Встановлено, що найвищу точність (≈ 7 см) дає змогу отримати європейський геоїд EGG2015. Наукова новизна і практична значущість. Вперше досліджено точність моделей гравітаційного поля Землі та моделей геоїда на території України на пунктах, на яких відома висота у системі висот UELN/EVRS2000. Встановлено, що для побудови високоточного квазігеоїда із використанням процедури “Вилучення – Відновлення” найкраще використовувати європейський геоїд EGG2015 як систематичну складову.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Аналіз похибок еліпсоїдних висот на основі результатів GNSS-нівелювання
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Федорчук, А.; Fedorchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Дослідження впливу похибок на результати вимірювань завжди є актуальним завданням. Аналіз таких величин дає можливість оцінити характер зміни та величину впливу похибок для подальшого врахування або компенсування, або зведення до мінімуму. В цій роботі розглянуто похибки визначення еліпсоїдних висот із GNSSспостережень. У визначенні еліпсоїдної висоти цим методом можна досягти точності 1–2 см у статичному режимі (Static) та 2–4 см у режимі реального часу (RTK). Отже, точність вибраного режиму спостережень вказуватиме на початкові межі впливу похибок еліпсоїдних висот, а чинники, що виникають безпосередньо під час спостережень та під час опрацювання даних, визначатимуть, в яких межах змінюватимуться ці похибки щодо початкових меж. Мета цієї роботи полягає у проведенні аналізу похибок еліпсоїдних висот на основі результатів GNSSнівелювання, отриманих у режимах статики та RTK. Методика. Для дослідження використано дані GNSSнівелювання на 17 пунктах (стінні та ґрунтові репери) ходів нівелювання І–ІІ класів, які розташовані в радіусі 15 км від перманентної станції SULP Національного університету “Львівська політехніка”. Спостереження виконано в режимі статики (4-годинні) та RTK (8–10 вимірювань). Пункти поділено на три категорії (5–6 пунктів): 1) статика на стінних реперах; 2) режим реального часу на стінних реперах; 3) статичний режим на ґрунтових реперах. Комбінуванням режимів спостережень та заданих категорій утворено чотири GNSS-мережі, що містять 11, 11, 12 та 17 пунктів. Результати. Для кожної категорії визначено у процентах, у яких межах змінюються похибки еліпсоїдних висот у статичному режимі спостережень та режимі реального часу, із застосуванням методу GNSS-нівелювання. На основі отриманої інформації встановлено, що для першого випадку похибки еліпсоїдних висот у середньому змінюються у межах ±43 %, для другого – ±36 %, а для третього – ±14 %. Аналіз статистичних характеристик для кожної категорії свідчить про те, що стандартне відхилення даних статичного режиму становить 2 % та 19 %, а режиму RTK – 12 % відповідно. Наукова новизна та практична значущість. Характер зміни меж похибок визначення еліпсоїдних висот дає уявлення про те, якої точності слід очікувати, виконуючи GNSS нівелювання залежно від режиму спостережень. Такі дані відіграють важливу роль у вирішенні науково-прикладних завдань методом GNSS-нівелювання, таких як побудова нових нівелірних мереж або моніторинг пунктів висот вже наявних мереж.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Підготовка українських магістрів-геодезистів в Німеччині за програмою подвійних дипломів в умовах пандемії
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Задорожний, В.; Trevoho, I.; Zadorozhnyy, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто результати підготовки магістрів Львівської політехніки у Вищій школі Нойбранденбурґ (Німеччина) за програмою подвійних дипломів в умовах пандемії Сovid-19.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Підходи до оцінки економічної ефективності картографування території України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Мартин, А.; Trevoho, I.; Martyn, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний університет георесурсів і природокористування України; Lviv Polytechnic National University; National University of georesources and nature management
    Розглянуто підходи щодо оцінки економічної ефективності топографічного картографування території України у масштабі 1:10 000. Визначено основні економічні переваги від створення топографічної карти держави, а також здійснено спробу оцінити деякі вигоди топографічного картографування.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Іноваційні цифрові технології в геодезії і геоінформатиці на першому online INTERGEO 2020
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Горб, А.; Тревого, І.; Gorb, A.; Trevoho, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; CHC Navigation; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано основні новинки виставки INTERGEO 2020 в Берліні в галузі геодезичного приладобудування, наведено характеристики нових систем та фахові коментарі.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зміст до "Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва"
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16)
  • No Thumbnail Available
    Item
    Міжнародна науково-практична конференція “Інноваційні технології у плануванні територій”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Стадніков, В.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Stadnikov, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Одеська державна академія будівництва та архітектури; Lviv Polytechnic National University; Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture
    Розглянуто роботу пленарних засідань та наукових секцій Міжнародної науково-практичної конференції “Інноваційні технології у плануванні територій”, яка працювала 1–3 жовтня 2020 р. в Одесі, переважно в Одеській державній академії будівництва та архітектури (ОДАБА). Українське товариство геодезії і картографії (ГС “УТГК”) було співорганізатором конференції.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Аналіз стану водотоків суббасейну р. Сян як об’єкт водного кадастру
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Савчук, Л.; Savchuk, L; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Серед чинних державних кадастрів важливе місце належить водному, який є базою державного управління водним фондом. Відповідно до Водного кодексу України водний фонд включає усі водні об’єкти, передбачає систематичне визначення запасів та якості водних ресурсів на певній території. На якість води впливає велика кількість факторів, серед яких – територіальне розташування, категорія водного об’єкта, площа водозабору, площа водного дзеркала, об’єм води, вид річкової мережі, параметри і властивості рельєфу, гідрологічні умови. Не менш важливий вплив антропогенних чинників, який корелює зі ступенем освоєння території, структурою угідь, кількістю населення та населених пунктів, техногенним навантаженням тощо. Мета роботи – аналіз стану водотоків суббасейну р. Сян і встановлення основних чинників, які впливають на якість води. Якісний стан водних ресурсів істотно впливає на здоров’я населення, тому ретельний аналіз стану природних водних джерел є однією із важливих складових кадастру водних ресурсів. Методика. Під час виконання досліджень ми працювали з інформацією, наданою Львівською гідрометеорологічною службою, Львівським обласним управлінням водного господарства, науково-дослідними лабораторіями, що займалися моніторингом і аналізом стану водних ресурсів Львівщини за останні десять років, даними з екологічного паспорта Львівської області за 2020 р. Під час опрацювання результатів використовували поєднання методів системного і структурного аналізу, аналітичного порівняння, математичної формалізації, картографічні матеріали, що уможливило вирішення поставлених завдань і досягнення поставленої мети та достовірність висновків [Совгіра С. В. та ін., 2016]. Результати. Встановлено, що якість води у водотоках, які протікають територією, що не зазнає техногенного навантаження, залежить, переважно, від природних чинників, а саме: територіального розташування, кліматичних умов, рельєфу, гідрогеологічних та геоморфологічних умов тощо. У зв’язку зі зміною клімату все частіше виникають різні стихійні явища та проблеми із затопленням територій, які негативно впливають на запаси та якість води. Затоплення виникають через різні причини й останніми роками характерні для суббасейну р. Сян, особливо у гірській місцевості. Для території, що характеризується високим господарським освоєнням, якість води річок залежить: від гірничо-видобувної діяльності; забруднення ґрунтів; створення та експлуатації штучних водойм; господарської діяльності в межах заплавно-руслових комплексів; днопоглиблювальних і руслоспрямувальних робіт; вирубування лісів та інтенсивної господарської діяльності на водозборах, що яскраво підтверджено станом води в р. Шкло та її допливах Гноянець, Терешка тощо. Зібрано, систематизовано та проаналізовано дані щодо стану водотоків суббасейну р. Сян із використанням і дотриманням основних положень інтегрованого підходу до управління водними ресурсами за басейновим принципом. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано використовувати інтегрований підхід для створення планів управління гідроресурсами за басейновим принципом на прикладі суббасейну р. Сян. Такий підхід дасть змогу встановити всі джерела впливу, їх характер, взаємозв’язок і взаємовплив та наповнити офіційними, актуальними даними геопортал “Державний водний кадастр” сайта Держводагентства.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Шляхи розвитку національних кадастрових систем
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Губар, Ю.; Хавар, Ю.; Ваш, Я.; Hubar, Yu.; Khavar, Yu.; Vash, Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї наукової роботи полягає у доведенні важливості й необхідності подальшого розвитку національних кадастрів, а саме упровадження 3Д/4Д кадастрів, які удосконалять прийняття управлінських рішень. Запропонована технологія дасть змогу проводити вимірювання й оновлювати національні кадастри у режимі реального часу. Надійна система перевірки повинна продовжувати забезпечувати цілісність кадастру. Методика. Національні кадастрові системи відіграють особливу роль в управлінні земельними ресурсами, а кадастрова інформація є основою для оподаткування та інвестицій з метою раціонального використання та охорони земель. Новітні багатофункціональні кадастри формують комплексну земельно-інформаційну систему об’єктів нерухомого майна. Передбачено, що до структури цієї системи входитимуть базові реєстри (земельний реєстр, реєстр прав і реєстр об’єктів капітального будівництва) та загальні реєстри, що містять відомості про об’єкти, види угідь, природні та якісні характеристики земель та інші дані, які є основою для економічного і територіального планування та землеустрою [Перович Л., 2003]. Результати. Основним напрямом розвитку національних кадастрових систем є збирання даних та узагальнення інформації про стан, кількісні та якісні показники земельних ресурсів, однак ці етапи дослідження не є кінцевою метою створення кадастрових систем. Потрібно зосередити увагу на зручності та доцільності використання такої інформації. Для підвищення ефективності роботи національних земельно-кадастрових систем необхідно розширити кадастрову систему інформацією про земельні ресурси, які з певних причин залишились без власника або в оформленні яких допущено помилки; ділянки, що мають власника, але не використовуються в господарській діяльності. Така інформація забезпечить формування багаторівневої структури земельного ринку та підвищить ефективність державного регулювання. Наукова новизна та практична значущість. Доведено важливість розвитку сучасних національних кадастрових систем, що дасть змогу надалі збільшити їх потенціал з метою вирішення надважливих державних завдань, а саме: управління надзвичайними ситуаціями, економічними процесами, ефективного управління у сфері комунального господарства та здійснення багатьох інших функцій державного управління. Запропонований підхід дає змогу належно зрозуміти й оцінити правову ситуацію щодо землі, удосконалити тенденції інтенсифікації використання земель та технологій визначення меж об’єктів нерухомості. Впровадження новітніх технологій дасть можливість скоротити терміни територіального планування та девелопменту нерухомості.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Репрезентативність визначення індексу природної родючості ґрунту
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Перович, Лев; Перович, Леся; Мартинюк, Т.; Perovych, Lev; Perovych, Lecya; Martyniuk, T.; Поліський національний університет; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Національний університет “Львівська політехніка”; Polissia National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Lviv Polytechnic National University
    Оцінювання природної родючості ґрунту має важливе значення для соціально-економічної стабільності та розвитку кожної території. Мета: дослідження стосується методики розв’язання важливої соціально-економічної задачі – визначення індексу родючості ґрунтів. Методика дослідження. Під час дослідження використано методи теорії оцінювання якості ґрунтів, математичної статистики, польових та лабораторних досліджень числових значень, які формують оцінну вартість ґрунтів. Природну родючість ґрунту відображено п’ятьма найвагомішими групами факторів: морфологічними, фізичними, агрохімічними, фізико-хімічними та екологічними. Кожна група факторів може містити певну кількість окремих показників, які, на думку дослідників, найвпливовіші в оцінці цього типу ґрунтів. Якість ґрунту є складною природною функціональною системою, яку не можна визначити на основі безпосередніх вимірів, однак можна встановити з певним ступенем довіри, опрацювавши величини, які найповніше характеризують ґрунт. У зв’язку із цим розроблено низку методів та методичних підходів до їх визначення. Для оцінювання впливу кожного фактора або групи, з урахуванням значень окремих показників, розробляють спеціальну шкалу оцінок. З цією метою ми вибрали п’ятибальну шкалу оцінок. Наукова новизна полягає у тому, що, ґрунтуючись на відомих методах оцінювання якості ґрунтів, автори запропонували методичний підхід, який дає змогу не тільки визначити індекс якості ґрунтів та оцінити його точність але й встановити вплив окремих факторів на значення індексу. Результати: розроблені класифікація факторів, які визначають індекс якості ґрунтів, їх бальна оцінка та методика опрацювання бази даних практично застосовуються та підтверджені в експериментальних дослідженнях. Практична значущість: результатами можуть скористатись фахівці та експерти в галузі оцінювання ґрунтів для розроблення пропозицій та рекомендацій органам державної влади і місцевого самоврядування щодо вирішення питань адміністрування земельних ресурсів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Створення туристичної ГІС Сумщини з використанням ГІС-технологій
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Шевчук, В.; Кузик, З.; Авдасьова, Л.; Shevchuk, V.; Kuzyk, Z.; Avdasova, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета. Метою роботи є створення туристичної ГІС Сумської області з використанням картографічних матеріалів та даних ДЗ, а також розроблення нових туристичних маршрутів по Сумській області засобами сучасних геоінформаційних технологій та програмних пакетів ArcGIS, ArcGIS Online та AllTrails. Методика. Основними етапами створення туристичної ГІС Сумщини були: пошук та аналіз вхідних матеріалів, необхідних для створення туристичної ГІС; розроблення структурної блок-схеми проведення експериментальних робіт; оброблення космічних знімків, зокрема створення синтезованих зображень та використання методики Pansharpening для кращої інтерпретації об’єктів; побудова цифрової моделі рельєфу для туристичної ГІС; опрацювання картографічних матеріалів у ArcGIS; створення графічно-атрибутивної бази даних; здійснення класифікації та пошарової візуалізації даних; розроблення туристичних маршрутів засобами вебдодатків ArcGIS Online та AllTrails; аналіз створення туристичної ГІС Сумської області. Результати. В результаті здійснення досліджень: розроблено структурну схему основних етапів виконання дослідження; організовано графічно-атрибутивну базу даних з інформацією про туристичні об’єкти; створено цифрову модель рельєфу за даними SRTM Сумської області, що стала топографічною основою ГІС; засобами програмного середовища ArcGIS 10.3 створено туристичну ГІС Сумської області, яка налічує 255 туристичних об’єктів різного профілю; за допомогою вебдодатків ArcGIS Online та AllTrails розроблено п’ять автомобільних туристичних маршрутів загальною довжиною 1234 км та один пішохідний маршрут завдовжки 11 км, які проходять по території Сумщини. Наукова новизна. Новизна роботи полягає у методиці створення туристичної ГІС Сумщини, розробленні нових екскурсійних туристичних маршрутів і об’єктів, та їх візуалізації на основі використання картографічних матеріалів та космічних зображень засобами сучасних ГІС, зокрема ArcGIS 10.3, ArcGIS Online та AllTrails. Практична цінність. Результати роботи можуть використовуватись у туристичній галузі, де пріоритетне завдання – забезпечити туристів сучасними високоякісними оглядово-пізнавальними та картографічними матеріалами, серед яких як традиційні карти, картосхеми, буклети, так і цифрові карти, 3D-моделі, вебдодатки, аудіо-, відео- та віртуальні тури, які створюють із застосуванням новітніх цифрових та ГІС-технологій, а також для популяризації серед населення туристично-рекреаційного потенціалу Сумської області.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Аналіз стійкості русла річки Свіча в місцях переходу об’єктів паливно-енергетичної інфраструктури
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Бурштинська, Х.; Бабушка, А.; Дзюба, М.; Burshtynska, K.; Babushka, A.; Dziuba, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Метою роботи є дослідження горизонтальних зміщень русла річки Свіча, а також аналіз місць розташування переходів об’єктів паливно-енергетичного комплексу через річку. Методика досліджень передбачає використання архівних топографічних карт, зокрема австрійського періоду (1874 р.), польського періоду (1933 р.) та радянського періоду (1989 р.), а також супутникових зображень. Для визначення горизонтальних зміщень русла річки Свіча архівні карти прив’язано за опорними точками та приведено до однієї системи координат зі знімками. Середня квадратична похибка визначення планових координат для архівних карт становить до 20 м, для топографічної карти радянського періоду – до 10 м. За кожним набором даних виконано цифрування русла річки. Результати. В результаті виконання вимірювань визначено максимальні зміщення на досліджуваних ділянках. Проаналізовано горизонтальні зміщення на чотирьох ділянках річки Свіча в місцях переходу об’єктів паливно-енергетичної інфраструктури. Встановлено, що на двох ділянках річка є нестійкоюі змінює горизонтальне положення, що призводить до періодичних аварій на об’єктах. Зокрема, на ділянках переходу біля с. Шевченкове та с. Підбереж встановлено значні горизонтальні зміщення русла, які сягають до 450 м. Також у цих місцях виникали надзвичайні ситуації внаслідок підняття рівня води в річці під час паводків, що призводило до розривів газопроводів. Наукова новизна та практична значущість. Застосовано методику геоінформаційного моніторингу горизонтальних зміщень для русла річки Свіча з метою визначення придатності наявних місць переходу об’єктів паливно-енергетичного комплексу.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Наукова, міжнародна та громадська діяльність Товариства у 2020 р.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Наведено основні результати діяльності Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” (ГС “УТГК”) і Західного геодезичного товариства (ЗГТ) УТГК у 2020 р. в складних умовах пандемії Covid-19. Висвітлено активні дії Товариства на захист геодезичної галузі країни; співпрацю із урядовими установами і відомствами, передусім із Держкадастром; із виробничими і громадськими організаціями; потужну підготовку до ювілейної МНТК “Геофорум 2020” і підтримку інших наукових форумів; оновлені ділові контакти з FIG i CLGE; підвищення фахового рівня журналу Товариства; відзначення важливих подій у житті країни, галузі, колективів і кращих фахівців тощо.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Особливості створення (оновлення) цифрових топографічних карт для формування основної державної топографічної карти
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Лазоренко-Гевель, Н.; Карпінський, Ю.; Кінь, Д.; Lazorenko-Hevel, N.; Karpinkyi, Yu.; Kin, D.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Науково-дослідний інститут геодезії і картографії; Kyiv National University of Construction and Architecture; Research Institute of Geodesy and Cartography
    Метою статті є дослідження особливостей створення (оновлення) цифрових топографічних карт масштабу 1:50 000/1:10 000, які задовольнили б вимоги розроблення цілісної Бази топопографічних даних Основної державної топографічної карти масштабу 1:50 000. Методика. Основою дослідження є аналіз можливостей застосування теорії баз даних і баз знань, міжнародних стандартів і специфікацій та методу векторизації. Результати. У статті досліджено особливості створення (оновлення) цифрової топографічної карти масштабу 1:50 000 для формування Основної державної топографічної карти, наведено основні етапи створення (оновлення) цифрових топографічних карт масштабу 1:50 000 території України з метою формування і ведення цілісної Бази топографічних даних загальнодержавного призначення, яку розміщено на Геопорталі для забезпечення актуальності єдиної цифрової топографічної основи завдяки веденню топографічного моніторингу місцевості та для розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні. Також визначено і наведено вимоги до подання топографічних об’єктів, критеріїв відбору топографічних об’єктів та правила топологічних відношень між об’єктами цифрових топографічних карт масштабу 1:50 000. Досліджено особливості забезпечення автоматизованого контролю якості оновлених цифрових топографічних карт. Зі створенням цілісної Бази топографічних даних Основної державної топографічної карти в умовах переходу від картографічної парадигми до геоінформаційної виникають нові вимоги до створення (оновлення) цифрових топографічних карт масштабу 1:50 000, а саме: створення просторових схем, описання внутрішньої конструкції моделей і правил цифрового опису геопросторових об’єктів, уніфікації каталогу об’єктів та їх атрибутів, а також правил топології між топографічними об’єктами для забезпечення топологічної узгодженості геометрії відповідно до стандартів і специфікацій серії національних стандартів України; створення програмного комплексу “Validate” для перевірки створених (оновлених) цифрових топографічних карт масштабу 1:50 000 для забезпечення автоматизованого контролю якості оновлених цифрових топографічних карт; створення нових віртуальних і асоційованих об’єктів на карті. Це забезпечить підвищення інтелектуального рівня створення геопросторових даних. Наукова новизна та практична значущість. Створена База топографічних даних Основної державної топографічної карти враховує використання нових віртуальних та асоційованих об’єктів, визначення критеріїв відбору і правил цифрового описання топографічних об’єктів, використання правил топологічних відношень між об’єктами цифрової топографічної карти, забезпечення автоматизованого контролю якості оновлених цифрових топографічних карт.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Relational patterns in atlas cartography: educational-practical system of choropleth map
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Chabaniuk, V.; Dyshlyk, O.; National Academy of Sciences; GeoSolutios
    This article describes the relational concepts of modern “choropleth map relational pattern of atlas cartography”, presented as Educational-practical system of choropleth map (EPSCM). Such patterns and systems are needed to provide practically useful knowledge about thematic maps for the user groups such as: practical cartographers, students of cartographic specialties, developers of modern atlas systems and (maybe) unskilled users. In the work two kinds of choropleth map pattern relations are described. The epistemological (vertical) relations are defining repetitive relations between representations of choropleth map that exist in the three phases of choropleth map life cycle: research, development and operation. These phases correspond to the conceptual, application, and operational strata of choropleth map existence defined in work. Transformational (horizontal) relations describe repetitive relations that exist between the product (choropleth map) and the process of its creation on some specific Stratum. It is proved that necessary to deal with the socalled main triad of choropleth map solutions framework to achieve educational and practical purposes: products-processes of the current strata (eg, application) and their counterparts in the more highly organized strata (eg, conceptual). To prove the main results the reduction and abduction are used. The reduction is applied to obtain the structure of the solution from the more common solutions of atlas systems. Abduction is applied to (re)prove the validity of vertical and horizontal relations for practically useful choropleth map. As additional evidence is used induction: proposed analogy between the concepts of the choropleth map strata and levels of van Gigch’s general systems theory and Bunge’s metacartography
  • No Thumbnail Available
    Item
    Національна інфраструктура геопросторових даних України у світовому вимірі: стан та нагальні завдання розвитку і сталого функціонування
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Карпінський, Ю.; Лященко, А.; Макаренко, Д.; Черін, А.; Karpinskyi, Yu.; Lyashchenko, A.; Makarenko, D.; Cherin, A.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Науково-дослідний інститут геодезії і картографії; Kyiv National University of Construction and Architecture; Research Institute of Geodesy and Cartography
    Узагальнення світового досвіду і тенденцій розвитку інфраструктури геопросторових даних (ІГД) у розвинених країнах, оцінювання стану формування національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД) в Україні, ідентифікація ключових проблем та завдань забезпечення її сталого розвитку і функціонування. Методика. Монографічний метод опрацювання наукових публікацій, нормативних документів, стандартів та інших матеріалів щодо створення НІГД. Оцінювання стану формування НІГД в Україні здійснено за індикаторами, які визначив Комітет експертів ООН з питань глобального управління геопросторовою інформацією (UN-GGIM). Результати. Визначено ключові принципи, архітектуру та ролі виробників, тримачів і користувачів даних ІГД трьох поколінь, що спостерігаються в еволюції ІГД розвинених країн. Виконано періодизацію основних ініціатив та проєктів за 1992–2020 рр., що стосувалися формування НІГД в Україні. Загальна оцінка стану НІГД в Україні за індикаторами UN-GGIM на момент ухвалення Закону України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних” (2020) становить 0,39, або 39 %, що відповідає рейтингу країн із “геопросторовим розривом”. Найбільші проблеми ідентифіковано в напрямах: урядування та інституційного забезпечення, фінансового забезпечення, виробництва та оновлення даних, спроможності та освіти, комунікації та партнерства. Обґрунтовано базову архітектуру, склад геоінформаційних сервісів геопорталів НІГД України та засоби досягнення інтероперабельності компонентів НІГД на основі впровадження національного профілю стандартів географічної інформації, гармонізованого із міжнародними стандартами серії ISO 19100 і технічними специфікаціями Відкритого геопросторового консорціуму. Наукова новизна. Оцінювання стану формування НІГД в Україні за індикаторами UN-GGIM, обґрунтування напрямів і технологічних моделей забезпечення інтероперабельності компонентів НІГД з урахуванням умов України. Практична значущість. Ідентифіковано ключові проблеми і нагальні завдання розвитку НІГД в Україні, обґрунтовано послідовність етапів її розвитку, а саме першочергової реалізації базової мережі геопорталів інфраструктури для доступу до наявних геопросторових даних із поступовим забезпеченням їх інтероперабельності та узгодженості на основі використання уніфікованого набору базових геопросторових даних та упровадженням національного профілю стандартів географічної інформації.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Розроблення аерознімального комплексу на основі БПЛА октокоптера DJI S100
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Глотов, В.; Ладанівський, Б.; Кузик, З.; Бабушка, А.; Петришин, І.; Hlotov, V.; Ladanivskyi, B.; Kuzyk, Z.; Babushka, A.; Petryshyn, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета. Мета роботи – розроблення аерознімального комплексу на основі БПЛА гелікоптерного типу DJI S1000 для виконання аерознімальних робіт, до складу якого входять лазерний сканер (ЛС) та цифрова знімальна камера (ЦЗК). Методика. Аерознімання протягом кількох десятиліть є ефективним інструментом для виконання геодезичних робіт, геофізичних досліджень та проведення різних видів моніторингу. З іншого боку, застосування не тільки цифрового знімання, а й лазерного сканування об’єктів дає змогу максимально підвищити точність отримання координат точок на місцевості та обійтись без такого процесу, як планово-висотна прив’язка на місцевості, що становить понад 80 % польових робіт, тобто набагато здешевити створення картографічних матеріалів. Окрім цього, застосування лазерних сканерів на борту безпілотних літальних апаратів допомагає вирішити низку науково-прикладних завдань у різних галузях, таких як інженерні вишукування, екологічний моніторинг, дослідження ландшафтів та моделювання територій, в будівництві, архітектурі, археології тощо. Всебічне вивчення, дослідження та моніторинґ навколишнього середовища передбачають наявність та використання високоефективних сучасних технологій, спеціального програмного забезпечення для опрацювання та аналізу даних та кваліфікованих людських ресурсів. Ааерознімальні лазерні сканери є новітньоювисокоточноютехнологієюотримання даних про об’єкт безконтактним методом, їхнє призначення багатоцільове. Їх активно використовуюсь у світі від початку 2000-х років завдяки перевагам порівняно із традиційним аерофотозніманням. ЛС виготовляють провідні компанії світу, вони доступні на ринку і попит на них серед іноземних фахівців значний. На жаль, в Україні аерознімальні лазерні сканери застосовують обмежено, для виконання особливих завдань із залученням іноземних фахівців. У цій галузі наша країна істотно відстає порівняно з іншими європейськими країнами. Тому придбання та застосування такого програмно-технологічного комплексу та БПЛА допоможе вирішити та прискорити вирішення багатьох важливих науково-прикладних завдань в Україні, а також збільшить потенціал, можливості та престиж у вітчизняній і світовій науці та практиці. Результати. Розроблено макетний зразок встановлення і реалізації ЛС Velodyne VLP-16 на БПЛА гелікоптерного типу DJI S1000. Автори проаналізували відомі системи та створили оптимальний варіант під’єднання та сполучення елементів, завдяки чому вдалося максимально спростити схему розташування пристроїв, а це дало можливість зменшити собівартість запропонованого комплексу. Наукова новизна та практична значущість. Вперше в Україні розроблено та запропоновано спосіб встановлення ЛС на БПЛА гелікоптерного типу. За допомогою аерознімальної лазерної сканувальної системи, встановленої на борту безпілотного літального апарата гелікоптерного типу, можливо вирішувати важливі науково-прикладні завдання, як-от: моніторинґ за технічним станом великогабаритних та важкодоступних конструкцій – атомних, гідро- і теплових електростанцій, ліній електропередач, газопроводів тощо; спостереження за станом автомобільних доріг, виявлення місць пошкоджень поверхні та інших небезпечних місць з метою запобігання автокатастрофам; виявлення пошкоджень лісових масивів та сільськогосподарских угідь; спостереження та недопущення зсувів ґрунтів у горах і на промислових кар’єрах, місць виникнення ґрунтових ерозій; моніторинґ водних ресурсів, зміни контурів і висот берегової смуги; виявлення дефектів покрівель, деформацій, настінних тріщин на висотних будівлях для проведення архітектурних обмірів, 3D-моделювання, документування та збереження об’єктів культурної спадщини; сприяння в археологічній розвідці з метою виявлення археологічних об’єктів та дослідження артефактів. Окрім цього ЛЗ із периферією можна встановлювати на інших рухомих об’єктах (автомобілях, залізничних дрезинах, човнах тощо) та сканування зі сталих базисів у стаціонарних умовах.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Методика картографування об’єктів історико-культурної спадщини засобами ГІС-технологій з використанням архівних картографічних та аероматеріалів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Четверіков, Б.; Хінціцький, О.; Калинич, І.; Chetverikov, B.; Khintsitsky, O.; Kalynych, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National University
    Метою роботи є опрацювання архівних картографічних матеріалів та даних ДЗЗ для інтерпретації об’єктів історико-культурної спадщини (ОІКС) м. Черкаси, зокрема тих, що не збереглися. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Згідно з нею першим кроком було проаналізовано вхідні дані дослідження, серед яких: карту м. Черкаси 1895 р. у масштабі 1:42000; німецький аерознімок 1944 р.; фрагмент космічного знімка м. Черкаси, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2018 р. Геометричну корекцію вхідних матеріалів виконано в проєкції Меркатора і системі координат WGS84, в яких було отримано трансформований знімок. Наступним кроком було векторизовано об’єкти історико-культурної спадщини м. Черкаси, згідно із переліком, одержаним із сайта міста. Векторизовано об’єкти двох типів: точкові й полігональні. Під час векторизації полігональних об’єктів історичні межі уточнювали за допомогоюархівних карт і аерознімків. Розроблено спеціальні умовні позначення для кожного із типів об’єктів історико-культурної спадщини, відповідно до запропонованої класифікації. Поряд із цим створено атрибутивну базу даних цих об’єктів такої структури: номер паспорта об’єкта, назва пам’ятки, адреса ОІКС, номер рішення про взяття під охорону, довідка про ОІКС. Отримані векторні дані експортовано в обмінний формат із розширенням kmz і створено онлайн-версію тематичної карти на основі безкоштовного ресурсу GISFile. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичну ГІС об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси, що нанесені на космічний знімок високого просторового розрізнення, отриманий у 2019 р. Створено онлайн-версію ГІС об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси на основі безкоштовного картографічного сервісу GISFile, з можливістюздійснення за потреби аналізу розташування цих об’єктів і побудови оптимальних туристичних маршрутів. Наукова новизна. Запропоновано можливі алгоритми створення офлайн- та онлайн-версій тематичних ГІС. Практична цінність. Отримані результати картографування об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси можуть використовувати структури охорони об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси при Міністерстві культури.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Загальні принципи обґрунтування ефективності інформаційно-вимірювальних технологій в процесі експлуатації об'єктів нерухомості
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Григоровський, П.; Чуканова, Н.; Крошка, Ю.; Осадча, І.; Hryhorovskyi, P.; Chukanova, N.; Kroshka, Yu.; Osadcha, I.; ДП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва"”; Київський національний університет будівництва та архітектури; State “Research institute of building production”; Kyiv national university of building and architecture
    Мета цієї роботи – сформулювати загальні принципи обґрунтування ефективності інформаційно-вимірювальних технологій під час експлуатації об’єктів нерухомості. Методика обґрунтування ефективності варіанта відновлення технічного стану об’єктів нерухомості в процесі їх експлуатації основана на застосуванні інформаційно-вимірювальних технологій для встановлення технічного стану об’єкта, що є поєднанням процесів отримання інформації методами інструментальних вимірювань, аналізу та опрацювання такої інформації для прийняття оперативних організаційно-технологічних та технічних рішень щодо забезпечення експлуатаційної придатності об’єкта в умовах невизначеності. Методика передбачає формування ремонтної стратегії із використанням інформаційно-вимірювальних технологій на підставі розроблення життєвого циклу ремонтів та алгоритму вибору варіантів систем інструментального моніторингу, вибору процедури дослідження тривалості вимірювальних робіт, обґрунтування трудовитрат інформаційно-вимірювальних технологій та порівняльної оцінки сукупних витрат упродовж експлуатаційного етапу життєвого циклу об’єкта нерухомості. Результати. Встановлено, що вимірювальні роботи є невід’ємною частиною процесу експлуатації та ремонтних робіт в його складі, які здійснюються за єдиним графіком експлуатації будівлі та входять до складу ремонтних робіт, а періодичність і обсяги вимірювальних, зокрема геодезичних робіт, корелюють із відповідними показниками ремонтних робіт. Для планування обсягів вимірювальних робіт їх тривалість та трудовитрати визначають на підставі чинних норм часу, а за їх відсутності – методами технічного нормування. Обґрунтування ефективності інформаційно-вимірювальних технологій упродовж експлуатації об’єкта нерухомості виконують за допомогою порівняльної оцінки сукупних витрат протягом експлуатаційного етапу його життєвого циклу з урахуванням витрат на упровадження інформаційно-вимірювальних технологій, тобто сукупності процесів отримання інформації методами інструментальних вимірювань та опрацювання такої інформації для отримання об’єктивного висновку про технічний стан об’єкта нерухомості. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні загальних принципів обґрунтування ефективності інформаційно-вимірювальних технологій під час експлуатації об’єктів нерухомості. Практичне значення полягає у вдосконаленні типових рішень щодо вибору складу та змісту інформаційно-вимірювальних технологій з урахуванням їх впливу на тривалість та витрати праці виконання усіх видів ремонтів та реконструкції