Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2021. – Випуск 1(41)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59195

Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК

У цьому випуску збірника опубліковано нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- і GIS-технологій, інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – Випуск 1 (41). – 182 с. : іл.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Зміст (том 1(41))


1
8
13
16
23
25
29
37
46
55
61
68
74
86
97
104
113
123
132
140
151
164
172
178

Content (Vol. 1(41))


1
8
13
16
23
25
29
37
46
55
61
68
74
86
97
104
113
123
132
140
151
164
172
178

Browse

Filters

202124

Settings

Search Results

Now showing 1 - 10 of 24
  • Thumbnail Image
    Item
    Порівняння річних коливань складових тропосферної затримки, обчислених інтегруванням та за аналітичною моделлю
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Кладочний, Б.; Паляниця, Б.; Kladochnyi, B.; Palianytsia, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета роботи – дослідження річних коливань складових зенітної тропосферної затримки, обчислених числовим інтегруванням за даними аерологічного зондування атмосфери та за аналітичною моделлю Saastamoinen; оцінювання точності знаходження складових затримки за моделлю Saastamoinen за вибраний період досліджень. Методика. Основними методами визначення тропосферної затримки є зондування атмосфери та використання аналітичної моделі. Для дослідження складових зенітної тропосферної затримки використано дані зондування атмосфери, здійсненого на чотирьох українських аерологічних станціях (Київ, Харків, Львів та Одеса) із частотою 24 год, а також приземні значення метеорологічних параметрів, які надавали метеорологічні станції із частотою 3 год в період від 1 січня до 31 грудня 2019 р. Складові зенітної тропосферної затримки обчислено інтегруванням за даними аерологічного зондування та із використанням аналітичних формул Saastamoinen. На підставі обчислених даних складено графіки порівняння значень зондування та моделі й обчислено середні квадратичні похибки визначення складових тропосферної затримки. Результати. Здійснено порівняння значення складових затримки на пунктах, розташованих у різних кліматичних зонах, із використанням значень атмосферного тиску, приведеного до рівня моря. Обидві складові найбільших значень прийнято на пункті Одеса. Встановлено, що річні коливання сухої складової зенітної тропосферної затримки становлять 8–20 мм, коливання вологої складової – 75–95 мм. Добові амплітуди тропосферної затримки становлять 5–6 мм влітку та 12–13 мм взимку для сухої складової та 20– 30 мм влітку та 6–8 мм взимку для вологої складової. Середні квадратичні похибки визначення складових тропосферної затримки за моделлю Saastamoinen становлять у середньому 7 мм у разі визначення сухої складової та 22 мм – вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у тому, що на основі дослідження можна оцінити точність та доцільність використання різних методів визначення зенітної тропосферної затримки, а також оцінити динаміку зміни складових затримки та їх поведінку протягом довготривалого періоду. Результати можна використовувати для подальших досліджень тропосферної затримки та підвищення точності супутникових спостережень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Про точність моделей (квазі)геоїда відносно системи висот UELN/EVRS2000
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Заблоцький, Ф.; Джуман, Б.; Брусак, І.; Zablotskyi, F.; Dzhuman, B.; Brusak, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Сьогодні в Україні діє Балтійська система висот 1977 р., вихідним пунктом якої слугує нуль Кронштадтського футштока. Проте чинна в Україні система висот є застарілою, передусім через велику віддаленість від нуль-пункту відліку висот (близько 2 тис. км) і складність адаптації до використання методів супутникової геодезії. Тому нині вона не відповідає рівню розвитку сучасних геопросторових технологій і її необхідно модернізувати. Найоптимальнішим способом модернізації висотної мережі України є її інтеграція в Об’єднану європейську нівелірну мережу UELN, нуль-пунктом якої слугує Амстердамський футшток. Для такої інтеграції необхідно побудувати високоточну модель геоїда на територію України, пов’язану з системою висот UELN/EVRS2000. Мета. Мета цієї роботи полягає у порівнянні точності різних моделей геоїда/квазігеоїда та глобального гравітаційного поля Землі на частину прикордонної території Західної України відносно висот пунктів у системі висот UELN/EVRS2000, на яких виконано GNSS-нівелювання, та визначенні оптимальної моделі, щодо якої можна побудувати високоточну модель геоїда, узгоджену із системою висот UELN/EVRS2000. Методика. Для отримання висот нівелірних пунктів на території України у системі висот UELN/EVRS2000 виконано нівелювання І класу за двома лініями від фундаментальних реперів на території України (висоти яких відомі у Балтійській системі висот 1977 р.) до реперів високоточного нівелювання на території Польщі (висоти яких відомі у системі висот UELN/EVRS2000). На всіх фундаментальних та ґрунтових реперах, а також горизонтальних марках виконано GNSS-нівелювання у статичному режимі (не менше ніж 6 год щосекундних безперервних спостережень). Результати. На підставі виконаних вимірювань отримано висоти квазігеоїда на 26 пунктах. Їх порівняно із трьома глобальними моделями гравітаційного поля Землі: EGM2008, EIGEN-6C4 та XGM2019e_2159 (максимальний порядок перелічених моделей становить 2190), а також із Європейським геоїдом EGG2015. Встановлено, що найвищу точність (≈ 7 см) дає змогу отримати європейський геоїд EGG2015. Наукова новизна і практична значущість. Вперше досліджено точність моделей гравітаційного поля Землі та моделей геоїда на території України на пунктах, на яких відома висота у системі висот UELN/EVRS2000. Встановлено, що для побудови високоточного квазігеоїда із використанням процедури “Вилучення – Відновлення” найкраще використовувати європейський геоїд EGG2015 як систематичну складову.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз похибок еліпсоїдних висот на основі результатів GNSS-нівелювання
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Федорчук, А.; Fedorchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Дослідження впливу похибок на результати вимірювань завжди є актуальним завданням. Аналіз таких величин дає можливість оцінити характер зміни та величину впливу похибок для подальшого врахування або компенсування, або зведення до мінімуму. В цій роботі розглянуто похибки визначення еліпсоїдних висот із GNSSспостережень. У визначенні еліпсоїдної висоти цим методом можна досягти точності 1–2 см у статичному режимі (Static) та 2–4 см у режимі реального часу (RTK). Отже, точність вибраного режиму спостережень вказуватиме на початкові межі впливу похибок еліпсоїдних висот, а чинники, що виникають безпосередньо під час спостережень та під час опрацювання даних, визначатимуть, в яких межах змінюватимуться ці похибки щодо початкових меж. Мета цієї роботи полягає у проведенні аналізу похибок еліпсоїдних висот на основі результатів GNSSнівелювання, отриманих у режимах статики та RTK. Методика. Для дослідження використано дані GNSSнівелювання на 17 пунктах (стінні та ґрунтові репери) ходів нівелювання І–ІІ класів, які розташовані в радіусі 15 км від перманентної станції SULP Національного університету “Львівська політехніка”. Спостереження виконано в режимі статики (4-годинні) та RTK (8–10 вимірювань). Пункти поділено на три категорії (5–6 пунктів): 1) статика на стінних реперах; 2) режим реального часу на стінних реперах; 3) статичний режим на ґрунтових реперах. Комбінуванням режимів спостережень та заданих категорій утворено чотири GNSS-мережі, що містять 11, 11, 12 та 17 пунктів. Результати. Для кожної категорії визначено у процентах, у яких межах змінюються похибки еліпсоїдних висот у статичному режимі спостережень та режимі реального часу, із застосуванням методу GNSS-нівелювання. На основі отриманої інформації встановлено, що для першого випадку похибки еліпсоїдних висот у середньому змінюються у межах ±43 %, для другого – ±36 %, а для третього – ±14 %. Аналіз статистичних характеристик для кожної категорії свідчить про те, що стандартне відхилення даних статичного режиму становить 2 % та 19 %, а режиму RTK – 12 % відповідно. Наукова новизна та практична значущість. Характер зміни меж похибок визначення еліпсоїдних висот дає уявлення про те, якої точності слід очікувати, виконуючи GNSS нівелювання залежно від режиму спостережень. Такі дані відіграють важливу роль у вирішенні науково-прикладних завдань методом GNSS-нівелювання, таких як побудова нових нівелірних мереж або моніторинг пунктів висот вже наявних мереж.
  • Thumbnail Image
    Item
    Підходи до оцінки економічної ефективності картографування території України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Мартин, А.; Trevoho, I.; Martyn, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний університет георесурсів і природокористування України; Lviv Polytechnic National University; National University of georesources and nature management
    Розглянуто підходи щодо оцінки економічної ефективності топографічного картографування території України у масштабі 1:10 000. Визначено основні економічні переваги від створення топографічної карти держави, а також здійснено спробу оцінити деякі вигоди топографічного картографування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Підготовка українських магістрів-геодезистів в Німеччині за програмою подвійних дипломів в умовах пандемії
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Задорожний, В.; Trevoho, I.; Zadorozhnyy, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто результати підготовки магістрів Львівської політехніки у Вищій школі Нойбранденбурґ (Німеччина) за програмою подвійних дипломів в умовах пандемії Сovid-19.
  • Thumbnail Image
    Item
    Іноваційні цифрові технології в геодезії і геоінформатиці на першому online INTERGEO 2020
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Горб, А.; Тревого, І.; Gorb, A.; Trevoho, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; CHC Navigation; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано основні новинки виставки INTERGEO 2020 в Берліні в галузі геодезичного приладобудування, наведено характеристики нових систем та фахові коментарі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміст до "Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва"
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16)
  • Thumbnail Image
    Item
    Міжнародна науково-практична конференція “Інноваційні технології у плануванні територій”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Стадніков, В.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Stadnikov, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Одеська державна академія будівництва та архітектури; Lviv Polytechnic National University; Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture
    Розглянуто роботу пленарних засідань та наукових секцій Міжнародної науково-практичної конференції “Інноваційні технології у плануванні територій”, яка працювала 1–3 жовтня 2020 р. в Одесі, переважно в Одеській державній академії будівництва та архітектури (ОДАБА). Українське товариство геодезії і картографії (ГС “УТГК”) було співорганізатором конференції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз стану водотоків суббасейну р. Сян як об’єкт водного кадастру
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Савчук, Л.; Savchuk, L; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Серед чинних державних кадастрів важливе місце належить водному, який є базою державного управління водним фондом. Відповідно до Водного кодексу України водний фонд включає усі водні об’єкти, передбачає систематичне визначення запасів та якості водних ресурсів на певній території. На якість води впливає велика кількість факторів, серед яких – територіальне розташування, категорія водного об’єкта, площа водозабору, площа водного дзеркала, об’єм води, вид річкової мережі, параметри і властивості рельєфу, гідрологічні умови. Не менш важливий вплив антропогенних чинників, який корелює зі ступенем освоєння території, структурою угідь, кількістю населення та населених пунктів, техногенним навантаженням тощо. Мета роботи – аналіз стану водотоків суббасейну р. Сян і встановлення основних чинників, які впливають на якість води. Якісний стан водних ресурсів істотно впливає на здоров’я населення, тому ретельний аналіз стану природних водних джерел є однією із важливих складових кадастру водних ресурсів. Методика. Під час виконання досліджень ми працювали з інформацією, наданою Львівською гідрометеорологічною службою, Львівським обласним управлінням водного господарства, науково-дослідними лабораторіями, що займалися моніторингом і аналізом стану водних ресурсів Львівщини за останні десять років, даними з екологічного паспорта Львівської області за 2020 р. Під час опрацювання результатів використовували поєднання методів системного і структурного аналізу, аналітичного порівняння, математичної формалізації, картографічні матеріали, що уможливило вирішення поставлених завдань і досягнення поставленої мети та достовірність висновків [Совгіра С. В. та ін., 2016]. Результати. Встановлено, що якість води у водотоках, які протікають територією, що не зазнає техногенного навантаження, залежить, переважно, від природних чинників, а саме: територіального розташування, кліматичних умов, рельєфу, гідрогеологічних та геоморфологічних умов тощо. У зв’язку зі зміною клімату все частіше виникають різні стихійні явища та проблеми із затопленням територій, які негативно впливають на запаси та якість води. Затоплення виникають через різні причини й останніми роками характерні для суббасейну р. Сян, особливо у гірській місцевості. Для території, що характеризується високим господарським освоєнням, якість води річок залежить: від гірничо-видобувної діяльності; забруднення ґрунтів; створення та експлуатації штучних водойм; господарської діяльності в межах заплавно-руслових комплексів; днопоглиблювальних і руслоспрямувальних робіт; вирубування лісів та інтенсивної господарської діяльності на водозборах, що яскраво підтверджено станом води в р. Шкло та її допливах Гноянець, Терешка тощо. Зібрано, систематизовано та проаналізовано дані щодо стану водотоків суббасейну р. Сян із використанням і дотриманням основних положень інтегрованого підходу до управління водними ресурсами за басейновим принципом. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано використовувати інтегрований підхід для створення планів управління гідроресурсами за басейновим принципом на прикладі суббасейну р. Сян. Такий підхід дасть змогу встановити всі джерела впливу, їх характер, взаємозв’язок і взаємовплив та наповнити офіційними, актуальними даними геопортал “Державний водний кадастр” сайта Держводагентства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Репрезентативність визначення індексу природної родючості ґрунту
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Перович, Лев; Перович, Леся; Мартинюк, Т.; Perovych, Lev; Perovych, Lecya; Martyniuk, T.; Поліський національний університет; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Національний університет “Львівська політехніка”; Polissia National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Lviv Polytechnic National University
    Оцінювання природної родючості ґрунту має важливе значення для соціально-економічної стабільності та розвитку кожної території. Мета: дослідження стосується методики розв’язання важливої соціально-економічної задачі – визначення індексу родючості ґрунтів. Методика дослідження. Під час дослідження використано методи теорії оцінювання якості ґрунтів, математичної статистики, польових та лабораторних досліджень числових значень, які формують оцінну вартість ґрунтів. Природну родючість ґрунту відображено п’ятьма найвагомішими групами факторів: морфологічними, фізичними, агрохімічними, фізико-хімічними та екологічними. Кожна група факторів може містити певну кількість окремих показників, які, на думку дослідників, найвпливовіші в оцінці цього типу ґрунтів. Якість ґрунту є складною природною функціональною системою, яку не можна визначити на основі безпосередніх вимірів, однак можна встановити з певним ступенем довіри, опрацювавши величини, які найповніше характеризують ґрунт. У зв’язку із цим розроблено низку методів та методичних підходів до їх визначення. Для оцінювання впливу кожного фактора або групи, з урахуванням значень окремих показників, розробляють спеціальну шкалу оцінок. З цією метою ми вибрали п’ятибальну шкалу оцінок. Наукова новизна полягає у тому, що, ґрунтуючись на відомих методах оцінювання якості ґрунтів, автори запропонували методичний підхід, який дає змогу не тільки визначити індекс якості ґрунтів та оцінити його точність але й встановити вплив окремих факторів на значення індексу. Результати: розроблені класифікація факторів, які визначають індекс якості ґрунтів, їх бальна оцінка та методика опрацювання бази даних практично застосовуються та підтверджені в експериментальних дослідженнях. Практична значущість: результатами можуть скористатись фахівці та експерти в галузі оцінювання ґрунтів для розроблення пропозицій та рекомендацій органам державної влади і місцевого самоврядування щодо вирішення питань адміністрування земельних ресурсів.