Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
26 results
Search Results
Item Правові проблеми та перспективи модернізації вищої освіти в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Гарасимів, Тарас; Harasymiv, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано правові проблеми та визначено перспективи модернізації вищої освіти в Україні у контексті глобальних трансформацій сучасного освітнього простору. Окреслено умови, що сприятимуть ефективності функціонування вищої освіти в Україні. Вони ґрунтуються на таких трьох основних засадах: 1) нормативно-правовому забезпеченні навчально-виховного процесу модернізації вищої освіти, його відповідності кращим світовим і загальноєвропейським стандартам; 2) відповідній матеріальній та соціальній базі – як стабільному чиннику реалізації стратегічного плану ефективності якості освіти; 3) змістовому наповненні якісної вищої освіти, що враховуватиме як національні здобутки, так і сучасні світові стандарти. Виокремлено три визначальні напрями модернізації вищої освіти, а саме: 1) системне удосконалення національного освітнього простору, зокрема правової бази розвитку вищої освіти; 2) використання досвіду, накопиченого попередньою системою вищої освіти, та гармонізація її із міжнародними стандартами у цій сфері, запровадження кращих практик країн світу; 3) вироблення ефективної освітньої системи закладів вищої освіти, що відповідає сучасним глобалізаційним викликам і запитам соціуму. Висновується, що вища освіта у нових соціально-економічних умовах набуває високого статусу, позаяк саме вона сприяє переходу до інформаційного суспільства, визначаючи пріоритети розвитку сучасної європейської правової держави, в якій основним стратегічним резервом є високоосвічена молодь.Item Priorities of improving the competitiveness of higher education in regional development management (case of Ukraine)(Видавництво Львівської політехніки) Гринькевич, О. С.; Сорочак, О. З.; Hrynkevych, O.; Sorochak, O.; Львівський національний університет імені Івана Франка; Національний університет “Львівська політехніка”; Ivan Franko National University of Lviv; Lviv Polytechnic National UniversityМета статті – перевірити гіпотезу про істотність відмінностей у показниках розвитку регіональних систем вищої освіти в Україні та обґрунтувати пріоритетні напрями підвищення їх конкурентоспроможності за критеріями якості, соціальної відповідальності та економічної ефективності. Автори обґрунтовують концептуальну модель для аналізу конкурентоспроможності системи вищої освіти за критеріями якості, економічної відповідальності та економічної ефективності, визначають перелік відповідних показників для їх вимірювання, а також пропонують результати аналізу систем вищої освіти в 25 регіонах України. Для дослідження використано основні положення теорій людського, соціального, інтелектуального капіталу, теорії стейкхолдерів, міждисциплінарний підхід, методи і показники статистичного аналізу. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про значні дисбаланси в розвитку регіональних систем вищої освіти в Україні, зокрема за такими показниками, як співвідношення абітурієнтів ЗВО та випускників середніх шкіл, які беруть участь у зовнішньому незалежному тестуванні в цьому регіоні, частка студентів, які навчаються за рахунок коштів місцевих бюджетів, кількість українських ЗВО у міжнародних рейтингах університетів. Зазначені дисбаланси спричиняють істотні стратегічні втрати людського та інтелектуального капіталу регіонів України, позначаються на їхньому інноваційному розвитку. Практична значущість отриманих результатів полягає у тому, що запропоновано пріоритетні напрями підвищення конкурентоспроможності вищої освіти в регіонах України, які можуть бути використані для досягнення стратегічних цілей регіонального розвитку в частині реалізації інтелектуального потенціалу та підвищення конкурентоспроможності економіки.Item Державно-приватне партнерство у вищій освіті України(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Парпан, Уляна; Parpan, Uliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено правові проблеми та потенціал розвитку державно-приватного партнерства в сфері вищої освіти. Державно-приватне партнерства розглянуто як гнучкий і перспективний інструмент для залучення приватних інвестицій в інфраструктуру, що забезпечує необхідну кооперацію науково-освітніх центрів з компаніями реального сектора економіки, що сприяє досягненню Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року у сфері освіти. У порівнянні з більш простими моделями співпраці держави та бізнесу цей інструмент передбачає взаємодію наукового і освітнього потенціалу вищих навчальних закладів з інвестиційними, технологічними та промисловими ресурсами реального сектора економіки. Держава і заклади освіти знаходяться в конкурентній боротьбі за здобувачів вищої освіти та фінансування, потребують розвитку інфраструктури. Аналізуються переваги моделей державно-приватного партнерства з позиції приватного та публічного сектора, умови для розвитку цього механізму в державі. Робиться висновок, що державно-приватне партнерство у сфері вищої освіти має перспективи розвитку. Підкреслюється дисбаланс між потребами економічного й інноваційного розвитку України та якістю законодавства в сфері державно-приватного партнерства. Розглядаються проблеми правового регулювання, даються рекомендації щодо його вдосконалення. Вказується, що державно-приватне партнерство є розвиненою формою реалізації інвестиційних проєктів щодо публічної (державної та комунальної) інфраструктури і передбачає високий рівень кооперації публічного та приватного секторів. Під державно-приватним партнерством необхідно розуміти юридично оформлену на певний строк, засновану на об’єднанні вкладів і розподілі ризиків співпрацю публічного та приватного партнерів з метою вирішення державних завдань, що здійснюється шляхом реалізації інвестиційних проєктів об’єктів, які перебувають у сфері публічного інтересу. Акцентовано, що в Україні потенціал застосування державно-приватного партнерства обумовлений, передусім, повноваженнями держави в організації освітнього процесу, як наслідок, значним переважанням серед провідних вишів державних бюджетних установ, де право власності на майно належить державі. Така обставина відкриває значні можливості для використання концесійної та державно-приватного партнерства моделей розвитку інфраструктури навчальних закладів вищої освіти.Item Фінансові відносини у сфері вищої освіти, основані на осібній та взаємній відповідальності суб’єктів(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Загірняк, Д. М.; Кратт, О. А.; Загірняк, М. В.; Zagirniak, D.; Kratt, O.; Zagirnyak, M.; Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського; Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National UniversityВизначено інструментарій реалізації бюджетної політики держави за допомогою типізації фінансових відносин суб’єктів сфери вищої освіти. Солідарно-субсидіарний тип фінансових відносин визначає роль держави і як регулятора, і як замовника освітніх послуг. Як регулятор держава орієнтує поведінку споживачів на потреби ринку праці, а діяльність ЗВО − на фінансову автономію. Як замовник держава відповідає за фінансування ВО у вигляді держзамовлення. Солідарно-субсидіарний тип відносин держзамовника із постачальниками і споживачами освітніх послуг за допомогою інструментів, що дають змогу одночасно уникнути беззбитковості освітньої діяльності за спеціальністю і задовольнити потреби регіонального ринку праці, реалізує бюджетну політику держави у сфері вищої освіти, спрямовану на культивування індивідуальної та взаємної відповідальності суб’єктів.Item Заклади вищої освіти в Україні: правові аспекти їх функціонування(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Романинець, М. Р.; Romanian, M. R.; Романинець, М. Р.; Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv State University of Internal AffairsЗ’ясовано, що правовий механізм системи регулювання вищої освіти являє собою сукупність міжнародно-правових актів, зобов’язань України, Конституції України, законів України, підзаконних нормативних правових актів та індивідуальних актів застосування, покликаних здійснювати регулювання правовідносин між суб’єктами освітньої діяльності в процесі впливу на сферу освіти. Визначено, що особливостями організаційно-правового механізму державного регулювання трансформації вищої освіти є самостійний розвиток та інноваційна діяльність, як акцентовано в Законі України “Про вищу освіту”, а саме: повна автономія закладів вищої освіти, їх право самостійно розпоряджатися власними коштами, свобода у визначенні академічних стратегій і підходів.Item Академічна мобільність українського студентства в умовах глобалізованого простору: філософсько-правові аспекти(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Романинець, М. Р.; Romanian, M. P.; Романинець, М. Р.; Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv State University of Internal AffairsУ статті на основі ґрунтовного аналізу чинного національного й міжнародного законодавства, сучасних наукових розвідок окреслено теоретико-правові аспекти академічної мобільності українського студентства в умовах глобалізованого простору. З’ясовано, що академічна мобільність, як свідчить практика, є системним явищем. Вона враховує об’єктивну сторону (державну політику в галузі освіти – професійної освіти (навчання), державну кадрову політику в різних професійних групах, нормативноправові умови освіти, навчання, зокрема і професійного, професійної діяльності) та суб’єктивну (особисті якості людини в академічному та професійному середовищах) як певну структуровану модель, парадигму забезпечення такого виду мобільності як основної складової успішності в навчанні, а згодом – професіоналізму. Доведено, що головною метою процесу мобільності є переміщення, перспектива, працевлаштування. Побудова концепції розвитку міжнародної діяльності та участь у спільних освітніх проектах мають стратегічне значення для закладів вищої освіти. У такому випадку новітні освітні стратегії ведуть до якісних зрушень чи вдосконалення робочого процесу або структури університету та узгоджуються з концепцією розвитку, проблематикою наукової діяльності та навчальними планами закладу.Item Проблема формування місії університету в правовому дискурсі освітньої парадигми(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Кучеренко, Наталія; Kucherenko, Natalia; Кучеренко, Наталья; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблему формування місії університету в правовому дискурсі освітньої парадигми. Аналіз сучасних європейських та вітчизняних тенденцій університетів засвідчив актуальність переходу від простої поінформованості чи навіть просвітництва на вищий рівень формування компетентності майбутніх фахівців. Нині актуальна така система університетів, суть якої ґрунтується на якісних знаннях, компетенціях, педагогічних новаціях, розвиткові власної компетентності. Визначальними ознаками інноваційного розвитку освіти є: побудова навчання в контексті безперервного процесу; формування напряму на створення для студентів можливостей займати не стільки активну, скільки ініціативну позицію у навчальному процесі; сприяння студентам не лише в засвоюванні матеріалу, а й у пізнанні світу, самостійному пошуку відповіді, не сприйманні знайденого як безперечної істини, активний діалог з ними. Для інноваційного типу освіти характерні універсальність, комплексність, що забезпечує основу сучасного світогляду про єдність ноосфери, соціосфери і психосфери.Item Стратегічний потенціал реформування системи вищої освіти в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Парпан, Уляна; Parpan, Ulyana; Парпан, Ульяна; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті визначено стратегічний потенціал реформування системи вищої освіти України у контексті аналізу сучасних соціокультурних змін та інтеграційних процесів в європейський освітній простір. З’ясовано, що в умовах інноваційного розвитку змінюється функціональна роль освіти: із транслятора знань і генератора специфічних навичок і вмінь вона перетворюється, по-перше, в безпосереднього виробника знань і, по-друге, в активного учасника процесу трансформації цих знань у нові продукти, технології та послуги. Доведено, що українська система вищої освіти в Україні переживає процеси перетворення, які зумовлені, з одного боку, безперервною спонтанною адаптацією до змінних умов зовнішнього середовища, з іншого – суперечністю реформ.Item Парадигма вищої освіти в умовах інтеграційних викликів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Парпан, Уляна; Parpan, Ulyana; Парпан, Ульяна; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто вплив інтеграційних процесів на розвиток системи вищої освіти в Україні, досліджено поняття інтеграції у вищій освіті, визначено зміст поняття інтеграційного середовища під час підготовки майбутніх фахівців. У результаті проведеного аналізу досліджено, що складне та багатокомпонентне поняття інтеграції в освіті можна розглядати у зовнішньому прояві як реформування, модернізація освіти, рух до Європейського простору, одним із завдань якого є піднесення компетенції майбутніх фахівців до світових стандартів, а також в її внутрішньому прояві, що має на увазі найрізноманітніші напрями, такі як інтеграція змісту навчальних дисциплін, інтеграція освіти і науки, вищих навчальних закладів та підприємств та ін.Item Академічнамобільність як стратегічна варіація українського студентства(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Гарасимів, Богдан; Harasymiv, Bohdan; Гарасымив, Богдан; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВходження України у європейські та загальносвітові процеси зумовлює транс- формацію соціокультурної парадигми й створюють нові моделі соціального буття сучасного студентства. Впровадження нових методів студентських обмінів та підтримання індивідуальної мобільності з боку держави створює новітній підхід у сприянні економічного зросту країни, політичній стабільності та соціальній збалансо- ваності громадян. Проаналізовано сучасний стан української освіти в умовах впливу глобалізаційних процесів, розвиток академічної мобільності в Україні та охаракте- ризовані зовнішні та внутрішні проблеми, що впливають на вітчизняну освіту.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »