Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
8 results
Search Results
Item Види аргументації в судовому процесі(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Чорнобай, Олена; Брездень, Володимир; Chornobay, Olena; Brezden, Vladimir; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій ім. Г. З. Гжицького; Lviv Polytechnic National University; Lviv National University veterinary medicine and biotechnology them. G.Z. Gzhytsky Candidate of LawУ статті вивчено проблему виокремлення та особливостей видів аргументації в судовому процесі. Досліджено базові знання та навички, якими повинен володіти мовець для ефективного аргументування. З’ясовано фактори, які впливають на цей процес. Визначено місце підготовки та вміння оперувати інформацією як ключових агентів, які впливають на результативність аргументації в судовому процесі, зважаючи на його специфіку. Вивчено макроструктурні елементи аргументативного дискурсу, їх взаємозав’язки та особливості застосування. Виявлено особливості побудови індуктивної та дедуктивної демонстрації, застосування в ній порівнянь, метафор та інших психологічних засобів. Досліджено проблему ототожнення понять “юридична аргументація” та “правова аргументація”, їх базові відмінності. Визначено природу видів аргументації, встановлено зв’язок між ними. З’ясовано вплив домінуючих в історії парадигм на формування видів аргументації залежно від їх особливостей. Вивчено значення динамічності правової системи держави як основного фактору впливу на розвиток видів аргументації. Досліджено парадокси, які виникають при їх порівнянні у контексті розгляду впливу законодавства як фактору. Виявлено особливі характеристики макроелементів аргументативного дискурсу, яких вони набувають в межах застосування кожного з видів аргументації. З’ясовано зміну переліку видів аргументів, специфіки демонстрації та змісту тези відповідно до особливостей юридичної та правової аргументації. Визначено специфіку співвідношення риторики та логіки у процесі аргументування. Вивчено значення логічних моделей у появі правової аргументації та відході від позитивістської парадигми. Запропоновано систему понять для полегшення розуміння понять “юридична аргументація” та “правова аргументація” відповідно до їх вживання у літературі. Вивчено взаємозалежність видів аргументації та правових систем і домінуючих в них парадигм. З’ясовано межі впливу юридичної та правової аргументації на правові системи. Виявлено необхідність систематичної актуалізації законодавства для створення необхідних умов розвитку правової аргументації відповідно до потреб та реалій суспільного життя. На прикладі України виявлено умови та фактори, які перешкоджають розвитку правової аргументації.Item Логіка в системі вищої юридичної освіти та наукових дослідженнях(Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Андрусяк, Ірина; Andrusyak, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПравила логіки, які регулюють досягнення істини та взаєморозуміння між людьми, тісно пов’язані з нормами права. Наука логіка від початків створення завжди намагалась упорядкувати спілкування задля уникнення хаотичності та безладу у висловлюваннях, що є основою загальнолюдської культури. Норми права регулятивною складовою забезпечують порядок у суспільстві, слугують мірою свободи та справедливості. З огляду на тісний зв’язок розвитку логіки та юриспруденції протягом всієї історії європейської науки видається вкрай актуальним піднесення ролі та значення логіки як основи методології юридичної науки. Це дасть можливість не тільки позбутися впливів тоталітарного минулого, але й значно підвищити рівень юридичних досліджень та інтегрувати українську юридичну науку в європейський науковий простір. У статті досліджується застосування теоретичних і практичних методів логіки у навчальному процесі та наукових дослідженнях. Наголошено, що опора на закони логіки має першочергове значення при вирішенні задач, які виникають під час вивчення наук про становлення розвиток і функціонування суспільства, а також формування правових систем. Зазначається, що основою формування правових систем є вчення Аристотеля, зокрема основні закони логіки виведені вченим. За законом тотожності стоїть абсолютна дискретність думки: усі міркування зводяться до одного неподільного, тотожному самому собі руху міркувань. За законом достатньої підстави міркування характеризуються абсолютною безперервністю думок та необхідністю постійного обґрунтування. Проаналізовано праці сучасних дослідників науки логіки та надбання вченихкласиків різного періоду, починаючи від Аристотеля.Item Зміна парадигми філософування як основа детермінації в теорії доказовості(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Чорнобай, Олена; Коваль, Ігор; Chornobai, Olena; Koval, Igor; Чорнобай, Елена; Коваль, Игорь; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаттю присвячено дослідженню історії становлення теорії аргументації в контексті зрушень у філософському знанні у другій половині ХХ ст. Проаналізовано основні напрямки теорії, що справили найбільший вплив на становлення теорії аргументації, зокрема неориторика Х. Перельмана та С. Тулміна, прагма-діалектика Еемерена та Гроотендорста. Охарактеризовано основні проблеми, які ставить перед собою теорія аргументації: взаємодія оратора та аудиторії під час побудови аргументації, взаємовідношення доказу й аргументу.Item Становлення теорії юридичної аргументації у період античності та римського права(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Романова, Альона; Чорнобай, Олена; Romanova, Alyona; Chornobai, Olena; Романова, Алёна; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСхарактеризовано історію зародження теорії юридичної аргументації в філософії Давньої Греції, розкриваються передумови та причини її появи та розвиту. Проаналізовано софістику та її вплив на практику юридичної аргументації в античному судочинстві, внесок Платона та Аристотеля на формування загальних теоретичних основ аргументації, зокрема, у логіці та риториці, а також їх подальший розвиток та вдосконалення у римському праві (на основі поглядів Цицерона та Сенеки Старшого). Наголошується на тісному взаємозв’язку соціально-політичних процесів та змін у теорії та практиці юридичної аргументації.Item Техніка аргументування в процесі комунікації(2018-03-12) Перун, МаріяУ статті розглядається процес комуні-кації, як засіб спілкування, та процес ар-гументування думки, як один із складових процесів комунікації. Понят-тя аргументації як окремого явища на-ведено у різних трактуваннях, зокрема у комунікативному плані. В ході розк-риття сутності процесу аргументу-вання визначено його мету та значення, складові чинники, сутність перебігу та ефективні засоби побудови – як окремого процесу комунікування. Також оха-рактеризовано роль аргументуючої комунікації в арсеналі сучасного професіонала та наведено основні питання та при-йоми для побудови ефективної аргументуючої лінії.Item Софістика як дискурсивна практика правової аргументації за часів античності(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Чорнобай, О. Л.Розкривається сутність софістичних засад дискурсивної практики за часів античності, розглядається софістика, як поширена у V–IV ст. до н. е.* у Стародавній Греції форма і засіб правової аргументації на прикладі судових промов, зокрема спадщини відомого логографа софіста Лісія, якого є усі підстави називати “хресним батьком” правової аргументації. Рассматривается сущность софистических оснований дискурсивной практики в античности, анализируется софистика, как распространенная в V – IV вв. до н. э. в Древней Греции форма и средство правовой аргументации на примере судебных речей, вчастности творческого наследия известного логографа софиста Лисия, которого есть все основания называть “крестным отцом” правовой аргументации. The essence of sophistic grounds discursive practice in antiquity, analysed sophistry as widespread in V–IV century B. C. in ancient Greece form and means of legal argumentation on the example of judicial conversations, in particular creative in heritance of the famous sophist logograph Lysiasa, which is every reason to call the “godfather” of the legal argument.Item Теорія аргументації: основні філософсько-правові аспекти(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Чорнобай, О. Л.У комунікативній практиці доводиться доволі часто стикатися з ситуацією, коли не тільки необхідне чітке уявлення про істинний стан справи, а й слід об’єктивно продемонструвати, чому саме це вважається істинним, тобто проявити інтелектуальну здатність довести опонентам чи адресатам правильність своєї позиції за допомогою аргументації, способу міркування й спілкування. Щоб впевнено себе почувати в такій ситуації, необхідні знання з теорії аргументації – галузі філософських знань. В коммуникативной практике придется достаточно часто сталкиваться с ситуацией, когда необходимо не только иметь четкое представление об истинном состоянии дела, но и следует объективно продемонстрировать, почему именно это счи- тается истинным, то есть проявить интеллектуальную возможность доказать оппонентам или адресатам правильность своей позиции путем аргументации, способа рассуждения и общения. Чтобы уверенно себя чувствовать в такой ситуации, необходимы знания из теории аргументации – области философских знаний. In communicative practice has often faced with a situation, when it is necessary not only to have a clear idea of the true state of affairs, but also it follows objectively to demonstrate, what exactly it is considered to be true, that demonstrate the intellectual possibility to prove opponents or senders the rightness of the position by an argumentation, method of reasoning and communication. To feel themselves secure in such situation, the necessary knowledge of the theory of argumentation – the field of philosophical knowledge.Item Мистецтво суперечки, або еристика: предмет та історія(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Чорнобай, О. Л.Світ, в якому живемо, працюємо, контактуємо тощо, надто контраверсійний. І доля багатьох людей пов’язана повною мірою із тим, наскільки вони вміють організовувати діалог у різних сферах життя, у науці й політиці, між партіями, об‘єднаннями, представниками різних етносів, між віруючими й атеїстами, між батьками й дітьми, між владою і громадянами, між багатими і бідними тощо. Мир, в котором живем, работаем, контактируем и так далее, слишком контраверсионный. И судьба многих людей связывается в полной мере с тем, насколько они умеют организовывать диалог в разных сферах жизни, в науке и политике, между партиями, объединениями, представителями разных этносов, между верующими и атеистами, между родителями и детьми, между властью и гражданами, между богатыми и бедными и тому подобное. World in that live, work, contact et cetera, too complicated. And the fate of many people contacts to a full degree with that, as far as they are able to organize a dialogue in the different spheres of life, in science and politics, between batchwises, associations, representatives of different ethnoss, between believers and atheists, between parents and children, between power and citizens, between rich and poor and others like that.