Юридичні науки. – 2021. – № 2 (30)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57594

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – № 2 (30) – 234 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст


1
8
26
36
43
51
55
62
68
73
79
85
91
97
103
108
116
121
129
135
143
152
159
167
178
184
193
197
207
216
220
225

Content


1
8
26
36
43
51
55
62
68
73
79
85
91
97
103
108
116
121
129
135
143
152
159
167
178
184
193
197
207
216
220
225

Browse

End date: 2021Subject: search.filters.subject.340.12

Search Results

Now showing 1 - 9 of 9
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль джерел права України в контексті інтеграційних процесів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Корнелюк, Юлія; Korneliuk, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано інтеграційні процеси та роль джерел права. У країнах Східної Європи простежується схильність до трактування права як позитивного закону, зміст якого зумовлений не стільки природними приписами, скільки потребами суспільства, які краще знає держава, що втілює їх у законодавчих актах; відсутність теоретично обґрунтованої та визнаної офіційно концепції наступництва права в межах однієї держави або цивілізації. Унаслідок цього таке явище, як рецепція права, відбувається у латентних формах, є обмеженим і непослідовним. Стійкі позиції прихильників природного права у країнах Європи характеризувались тим, що позитивний закон західноєвропейські юристи сприймали як важливу, але лише складову частину того, що називається правом. Вивчення права здійснювалось у тісному взаємозв’язку з нормами моралі. Судова діяльність була орієнтована на положення права, а не на власний розсуд під час винесення рішень у справі. Для країн романо-германської правової системи характерне спрямування до створення абстрактних правових норм, до охоплення всієї сфери права досконало структурованою системою, до розроблення методів для побудови юридичних конструкцій. Акцентуючи на зближенні джерел романо-германського й англосаксонського права взагалі та на їх гармонізації зокрема, вчені вказують на те, що цей процес здійснюється не сам по собі, а під впливом процесів економічної, соціальної та іншої інтеграції, яка прямо впливає не лише на розвиток національних правових систем і правових сімей, а й на еволюцію відповідних джерел права. Визначення меж інтеграції систем джерел права різних правових сімей залежить від низки об’єктивних обставин (мети, можливих засобів тощо), відповідно до яких можуть використовуватись різні методи: адаптації, гармонізації, уніфікації, імплементації, апроксимації тощо. Тому на початку ХХІ ст. однією з актуальних проблем є вплив глобалізаційних процесів на розвиток правотворення. Світ на порозі створення нової моделі права – світової глобальної правової системи, на підставі зближення і досягнення одноманітності внутрішньодержавних та міжнародних систем на основі єдиних норм, стандартів, юридичних принципів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціологічно-правове дослідження: загальнотеоретична характеристика
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Колич, Ольга; Kolych, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано поняття соціологічно-правового дослідження як системи послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про право як соціальне явище та процес його функціонування у суспільстві. Соціологічно-правові дослідження надають суспільству комплекс інформації стосовно цілого спектра питань функціонування права, його соціальної ефективності та проблемних аспектів соціального управління. У статті розкрито роль та значення соціологічно-правових досліджень. Побудова демократичного суспільства потребує посилення значущості соціологічних факторів у сфері державо- та правотворення, зокрема правосуддя та правозастосування. Потреба у виробленні та реалізації ефективної соціальної політики та стратегії соціального управління зумовлює необхідність удосконалення підходів до теоретичного аналізу соціально-правових досліджень та їх інструментарію. Виділено такі функції соціологічно-правових досліджень: методологічна, яка пов’язана із забезпеченням реалізації міждисциплінарних зв’язків соціології з іншими гуманітарними науками; пізнавальна, тобто здобуття нових знань про розвиток та функціонування суспільства загалом; практична, яка полягає у розробленні системи практичних заходів з метою подальшого вдосконалення соціальної реальності та вироблення ефективних заходів соціального контролю за суспільними процесами; інформаційна, тобто отримання різних видів соціальної інформації стосовно стану та тенденцій розвитку суспільних процесів та явищ; управлінська, яка забезпечує оптимізацію соціального управління на всіх рівнях. Проаналізовано поняття “соціологічна інформація” та розкрито вимоги до неї, серед яких об’єктивність, істинність, науковість, достовірність, повнота, обґрунтованість, точність, компетентність, системність, корисність, оперативність, економічність, ясність, лаконічність тощо. Охарактеризовано елементи, які є спільними як для соціологічно-правових досліджень, так і для соціологічних досліджень загалом, зокрема об’єкт, суб’єкт, предмет, мета, завдання та результати дослідження. Виділено та проаналізовано етапи соціологічно-правових досліджень: розроблення програми дослідження, збирання емпіричних даних, оброблення інформації, аналіз та узагальнення отриманої інформації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Принципи та методи дослідження прав і свобод людини, її гідності
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Щербай, Іванна; Shcherbai, Ivanna; Національнй університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Методологічні засади дослідження людської гідності в реалізації прав і свобод людини криються в об’єктивних законах природи й суспільства, об’єктивних закономірностях дійсності. Основний зміст цих об’єктивних законів полягає у методологічних характеристиках людської гідності, які випливають із природних закономірностей розвитку людини. Загалом методологія людської гідності полягає, на мою думку, в ордологічних, екзистенціальних, трансцендентальних установках із використанням міждисциплінарних методів та методики реалізації (дотримання, виконання, використання, ) прав і свобод. Дотримання, виконання, використання та застосування відіграють важливу роль у нашому повсякденному житті, адже ми стикаємось з ними щодня та користуємось ними, самі цього не усвідомлюючи. До основних методологічних принципів дослідження людської гідності належать: принцип об’єктивності, принцип детермінізму, принцип взаємозв’язку і взаємодії, принцип розвитку, зв’язок внутрішнього світу людини з її культурологічною діяльністю, віднаходження людиною себе самої, буттєвість, еволюційність тощо. Людська гідність ґрунтується також на принципі взаємозв’язку та взаємодії. Йдеться про взаємний зв’язок людини із Всесвітом, залежність людини від природних явищ і взаємодії людини і світу з обох сторін стосовно один одного. Між людиною і світом існує соціальна взаємодія, яка визначає ступінь людської гідності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз ризиків глобалізаційних процесів для безпекового середовища України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто проблемні питання, що стосуються ризиків, які спричиняють глобалізаційні процеси у світі, для національної безпеки України. Глобалізація є внутрішньо суперечливим процесом, оскільки, з одного боку, вона відкриває нові можливості для політичного та державно-управлінського дискурсу, а з другого – загострює наявні або породжує нові проблеми, які сьогодні визначають як “виклики”. Фактично це форми загострення проблем, породжених попередніми етапами світового розвитку, що свого часу не знайшли належного вирішення у світовій державно-управлінські практиці. Безпосередньо це стосується проблем загального характеру, які пов’язані із появою нових факторів у світовому розвитку і які ставлять під питання можливості нормального функціонування механізмів відтворення суспільного життя, стабільності системи міжнародних відносин, сталості світоустрою. Процеси глобалізації дедалі більше впливають як на національну безпеку країн, так і на міжнародну безпеку. Саме вони визначають головні тенденції розвитку світової політики та економіки, а також призводять до кардинальних змін у міжнародному безпековому середовищі, яке стає дедалі динамічнішим і суперечливішим. Процеси глобалізації перетворилися на найважливіший чинник впливу на безпекову та оборонну політику провідних країн світу на найближчу, середньо- та довгострокову перспективи, що ставить перед нашою державою нагальне завдання визначити та оцінити характер і значущість сучасних викликів і загроз для її національної безпеки. Негативні наслідки глобалізації значно більше вражають ту державу, яка залишилася поза межами простору розвинених країн світу, а Україна нині на стику тихикраїн, які отримують переваги від глобалізації, і тих, які зазнають її негативних наслідків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Синергетично-правова мотивація методологічних основ професійних потреб
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено синергетичну мотивацію методологічних основ професійних потреб, які відображають своєрідні відчуття необхідності задоволення у чомусь, нестачі в якийсь час, або знадобів у майбутньому, або запитів про всяк випадок чи різних попитів, нужд тощо. Ми будемо орієнтуватися на професійні потреби або надоби, які необхідні у виконанні фахових завдань, зокрема в науці в майбутньому. Щоб відчути, без чого не можна обійтися в науці, потрібно “прочитати” свою методологію, яка “записана” у підсвідомій зоні, в душі. Ці записи здійснюються активно або пасивно, але обов’язково синергетично. Тільки синергетична мотивація може достовірно обґрунтувати наявність професійних потреб і розвивати їх також синергетично у наукових школах. Тобто послідовність розвитку творчих професійних потреб така: школа дошкільного віку, школа шкільного віку, школа студентського віку, школа аспірантського та докторантського віку. Але під поняттям “школа” не обов’язково треба розуміти офіційне приміщення, затверджену програму навчання, державний контроль тощо. Це можуть бути школи, подібні до натурфілософських, як у Давній Греції, різноманітні часті консультації, конференції тощо, де розвиваються запити творчих поривів, ці пориви скеровуються у певний напрям, де виникають потреби. Особливий акцент зроблено на тому, що кожна людина живе потребами, необхідностями. Для їх реалізації потрібна реальна можливість, яка забезпечує закономірний онтологічний процес. Закономірний процес забезпечує допитливій дитині родина, яка активно чи пасивно, свідомо чи несвідомо створює певні умови для задоволення потреб дитини, які можуть бути онтологічними і неонтологічними, духовними і матеріальними. Нас цікавлять духовні онтологічні потреби, які випливають із природи людини, її волі у вигляді феноменів, під якими ми розуміємо надприродні властивості людини, її здатності, які забезпечують набуття духовних і фізичних потреб життєдіяльності
  • Thumbnail Image
    Item
    Термінологічні запозичення англіцизмів/американізмів у вітчизняній юриспруденції
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Токарська, Антоніна; Tokarska, Antonina; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Зосереджено увагу на процесах сучасного функціонування мови права, в якій виявляються активні зміни в тенденціях запозичення лексичних одиниць в українській правничій мові. Сучасна правова комунікація засвідчує постійну відкритість національної мови до впливів іноземних мов у зв’язку із взаємообміном у цій сфері науки. Це передусім результат діалогу на основі укладеної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Спостерігається тенденція до нарощування міжнародних контактів у сфері економіки, політики, права. Значним є вплив ЗМІ, масової культури, соціальних компʼютерних мереж. У звʼязку з цим національна мова розширює межі свого функціонування і природного збагачення. Вказано позитивні процеси для розвитку як права, так і юридичної лінгвістики; висвітлено інформаційно-комунікативні дискусії із питань узусу іншомовних слів в усіх галузях науки, а також гострі питання доцільності запозичення американізмів/англіцизмів та їх доречність/недоречність; актуалізовано комунікативнопрагматичні процеси з метою підвищення культури законотворення, шанобливого ставлення до національної мови, інтерсубʼєктивності та гармонійності її збагачення. Розкрито роль мови-донора та української мови, яка набула статусу мови-реципієнта. Назріла потреба не фрагментарних оцінок стану розвитку сучасної галузевої юрислінгвістичної сфери, а формування однозначних критеріїв взаємодії мов та унормування терміносфери юриспруденції на основі зовнішніх і внутрішніх впливів на систему мови та відповідно створення основ для досконалої комунікативної правової практики. Метою статті є аналіз семантичних змін у мові права внаслідок взаємодії мов на рівні наукової правової комунікації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічно-правові особливості життєдіяльності особи в період пандемії COVID-19
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Романова, Альона; Romanova, Alona; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    З’ясовано, що за умов пандемії коронавірусу необхідно дотримуватися принципу поваги до безпеки, гідності та прав людини. Беручи на себе зобов’язання допомагати людям у ситуаціях, коли вони постраждали через стресову подію, важливо діяти з повагою до безпеки, гідності та прав тих, кому ми допомагаємо. Сьогодні в межах антропологічної інтерпретації проблем суспільно-правової дійсності формується принципово новий підхід до правового регулювання життєдіяльності особи в умовах коронавірусної пандемії. Доведено, що в умовах коронавірусної пандемії надзвичайно актуальна проблема забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Навіть у найрозвиненіших і найдемократичніших державах виникла потреба певного обмеження прав людини з метою збереження життя і здоров’я цієї людини і людства загалом. Вдалим підходом до вирішення проблеми було також прийняття низки рішень щодо обмеження роботи контрольно-пропускних пунктів та запровадження нових підходів та санкцій щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення карантинних заходів. Наголошено, що Україна повністю підтримує ВООЗ у її зусиллях забезпечити належне тестування та схвалення вакцин, а також виступає за рівномірний розподіл вакцин на засадах глобальної солідарності. Угода про співпрацю між Україною та ВООЗ закладає міцну основу та містить чітку дорожню карту для нашого розширеного співробітництва. Обґрунтовано, що допомога може надаватися на початку, під час пандемії коронавірусної інфекції та після самоізоляції. Психологічна реабілітація є різновидом психологічної допомоги в тій частині, в якій вона спрямовується на відновлення втрачених (порушених) психологічних можливостей і здоров’я. У період пандемії COVID-19 в Україні запрацювали чатботи для координації госпіталізації та відкритий дашборд вільних місць, електронні скерування на ПЛР-тестування та інші сервіси для протидії поширенню коронавірусу. Саме ці заходи додавали людям впевненості, що їхні права і свободи не порушуються, що держава робить усе можливе, щоб її громадяни відчували захищеність, і що ситуація в країні під контролем Уряду і органів влади.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правова і психологічна допомога особі в період суспільної аномії
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Романова, Альона; Романов, Владислав; Romanova, Alona; Romanov, Vladyslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівськй державний університет внутрішніх справ; Lviv Polytechnic National University; Lviv State University of Internal Affairs
    З’ясовано, що стан суспільної аномії може настати раптово і неочікувано. Кризовоперехідний період розвитку соціуму передбачає занепад ціннісних орієнтирів, зокрема і правових, тоді як нові ідеали, норми (правові) ще не сформовані й не регулюють життя суспільства. Наголошено, що для того, щоб особа була готовою до нестандартних, кризових ситуацій у суспільстві, в державі необхідно, щоб відповідні компетентні органи займалися профілактичною допомогою. Доцільною і виправданою є діяльність кризових центрів із надання юридичної та психологічної допомоги людині не тільки за умов тотальної суспільної аномії, а й в конкретних особистісних питаннях. Важлива також робота юридичних клінік, що надають консультативну допомогу особі. Доведено, що профілактична (превентивна) допомога здійснюється у разі можливої проблемної життєвої ситуації, коли є вірогідність настання останньої у майбутньому і коли необхідно запобігти самій проблемній життєвій ситуації або пом’якшити її прогнозовані негативні наслідки. Профілактичну допомогу поділяють на первинну та вторинну. Зазначено, що психологічна допомога особі за умов суспільної аномії повинна надаватися на основі певних принципів, адже суспільна криза охоплює усі сфери життєдіяльності людини і не завжди можна і варто використовувати засоби і прийоми, які застосовують у ситуації одиничної особистісної кризи. Щодо принципів надання психологічної допомоги, то взявши на себе функцію допомоги людям, що переживають трагічну подію, важливо поважати їхню гідність та захищати їхню безпеку. Усі працівники та установи, які беруть участь у наданні такої допомоги, повинні дотримуватися таких принципів: захищати безпеку (уникати дій, які можуть поставити людей під загрозу подальших травмуючих впливів; робити все можливе для того щоб забезпечити безпеку дорослих і дітей, яким надається допомога, захистити їх від фізичної та психологічної травми); захищати гідність (ставитися до людей з повагою, згідно із загальноприйнятими культурними і соціальними нормами); захищати права (переконатися, що допомога надається справедливо, без дискримінації); допомагати людям відстоювати свої права й отримувати необхідну підтримку; діяти в інтересах кожного потерпілого, який потребує допомоги.
  • Thumbnail Image
    Item
    Чорнобильська катастрофа – трагічний урок для всього людства. 35-та річниця аварії на Чорнобильській АЕС
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Кельман, Михайло; Ортинський, Володимир; Kelman, Michael; Ortynsky, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто у науковому і концептуальному розумінні інституалізацію Чорнобильської катастрофи. Масштаб Чорнобильської катастрофи – найважчої за всю історію людства техногенної катастрофи добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. Внаслідок вибуху на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року в довкілля було викинуто від 3 % до 7 % радіонуклідів, які на момент катастрофи накопичилися в четвертому енергоблоці ЧАЕС. Чорнобильська катастрофа не має аналогів серед трагедій, які спіткали людство за усю історію. Вона залишила руйнівні сліди в екології, ризики для здоров’я людей, спричинила погіршення соціальних, економічних та життєвих умов. Урок Чорнобиля – це жахливий досвід. Водночас це попередження про необхідність розумного використання так званого “мирного атома” не тільки для України – воно стосується всіх країн світу.