Журналістські науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42995
Browse
25 results
Search Results
Item Психолінгвістичні ознаки політичної заангажованості регіональних газет(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Холод, Олександр; Kholod, Oleksandr; Прикарпатський національний університет імені Василя СтефаникаДля дослідження було відібрано два регіональних друкованих періодичних видання: Криворізьку загальноміську газету “Червоний гірник” (укр. мовою), що видається у м. Кривий Ріг, та щотижневу суспільно-політичну газету “Слово” (рос. мовою) м. Одеса (Україна). У кожному друкованому періодичному виданні було відібрано по п’ять матеріалів політичного характеру (розповідь про діяльність політика або його партію) від 1 січня 2006 р. до 1 лютого 2008 р. Критерії кількісно- якісного аналізу були такі: кількість простих речень (підмет + присудок; підмет + присудок + один, два або три другорядних члена речення: означення, додаток, прикладка); кількість конотованих лексичних одиниць, що відображають характеристики політичного фігуранта – героя інформаційного матеріалу; кількість вжитих лексичних одиниць політичного формату (тих, які означають реалії політики, або таких, що можуть характеризувати політиків та політику); кількість мовленнєвих одиниць, які означають вихваляння (браваду) виключним правом журналіста користуватися публічним каналом інформації (шпальтами періодичного друкованого видання) для формування позитивного або негативного іміджу певного політичного суб’єкта; мовленнєвою одиницею у цьому випадку вважається фрагмент тексту, у якому журналіст популяризує певного політичного суб’єкта через своє “виключне” права користуватися для цього каналом інформації (шпальтами газети); вимірюється така мовленнєва одиниця кількістю речень. Отже, одеські та криворізькі журналісти під час висвітлення політичних подій та подавання характеристик дій політичних фігурантів проявляють старанність у формуванні негативного або позитивного іміджу останніх. Саме таку старанність ми й називаємо політичною “заангажованістю”.Item Сучасна фотожурналістика: проблеми, виклики, перспективи(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Максимович, Мирослав; Maksymovich, Myroslav; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто роль і значення фотожурналістики в сучасних умовах, окреслено найважливіші проблеми та виклики, з якими стикаються фотожурналісти та редактори сучасних ЗМІ під час створення та оприлюднення візуального контенту. Здійснено спробу проаналізувати морально-етичні цінності у роботі фотокореспондентів та фоторепортерів, знайти ефективну модель роботи людини з фотокамерою чи будь-яким іншим знімальним пристроєм залежно від вимог власників та редакторів засобів масової інформації. Наголошено на об’єктивності/суб’єктивності візуального контенту в сучасних мас-медіа. Розглянуто окремі аспекти роботи фотожурналістів-професіоналів та фотографіваматорів, що стали свідками подій. Наголошено на естетичній складовій сучасної фотожурналістики та її відображенні у засобах масової інформації. Відзначено, що із удосконаленням технічних пристроїв та розвитком цифрових технологій достовірність і автентичність світлин стають суперечливим явищем. Зосереджено увагу на суперечливій діяльності фотожурналістів та фоторедакторів, яка полягає у порушенні ними професійних стандартів журналістики, професійних кодексів та морально-етичних норм. Наведено приклади таких порушень у сучасних засобах масової інформації. Автор наголошує на тому, що неприпустимо використовувати постановкові та відредаговані світлини, відображаючи дійсність без прив’язки до справжнього контексту. У висновках подано рекомендації щодо поліпшення стану сучасної фотожурналістики в Україні та перспектив майбутнього розвитку фотографії з урахуванням досвіду провідних видань світу. Робота фотожурналістів повинна ґрунтуватися на тих самих засадах, правилах і принципах, які характерні для всієї журналістики.Item Этические ценности журналистов в документах ООН, Совета Европы, МФЖ(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Elena; Національний університет “Львівська політехніка”Прихильність до традиційних професійних цінностей журналістів має соціально- конструктивне значення, сприяє розвитку демократичного, громадянського суспільства. ЗМІ, що ігнорують професійні цінності, закріплені в документах міжнародних організацій, спричиняють деструктивні проблеми в суспільстві, сприяють його регресу. Для розвитку демократії, захисту свободи ЗМІ та з метою вдосконалення національних правових і етичних документів, що містять цінності журналістів України, для регулювання їхньої професійної діяльності, відповідно до ратифікованих документів міжнародних організації, членом яких є Україна, проаналізовано документи щодо ЗМІ міжнародних організацій ООН, Ради Європи, МФЖ, що містять етичні цінності журналістів, які систематизовані. Встановлено відсутність в Кодексі етики українського журналіста й українському законодавстві цінностей журналістської етики і визначено складові, що становлять свободу ЗМІ як найголовніший принцип журналістики, основу розвитку демократії в країні. Виявлено, що у документах міжнародних організацій ООН, Ради Європи етична цінність, принцип свободи ЗМІ передбачають: 1) свободу доступу журналістів до інформації; 2) свободу шукати, отримувати інформацію під час збирання, перевірки, уточнення інформації; 3) свободу поширювати інформацію в ЗМІ, незалежно від кордонів; 4) свободу висловлювання думки або свободи оцінки в ЗМІ без порушення чинного законодавства; 5) соціальну відповідальність журналістів за опублікований контент; 6) заборону цензури на етапі збирання інформації, підготовки матеріалів ЗМІ й після їх обнародування.Item Соціальна мережа Instagram як сучасна платформа для популяризації журналістського контенту(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Семен, Наталія; Казімова, Юліана; Semen, Nataliya; Kazimova, Yuliana; Національний університет “Львівська політехніка”Сучасна вітчизняна журналістика намагається наслідувати тенденції світових мас-медіа. Це надзвичайно позитивне явище, яке свідчить про глобалізацію та прогресивність. Дослідження сконцентроване довкола соціальної мережі Instagram, яка від часу свого заснування здобула велику популярність як серед пересічних користувачів, так і серед журналістів. Робота сучасного журналіста в соціальних мережах сьогодні надзвичайно необхідна йому як для власного інформування, так і для популяризації свого контенту серед аудиторії. Платформа Instagram має низку специфічних особливостей, що відрізняє її від інших соціальних мереж. Саме тому для ефективності роботи в Instagram потрібно дотримуватись певних правил та тенденцій. Крім того, Instagram надзвичайно стрімко та систематично покращує свої функції. Відтак, аби досягти ефективності у просуванні власного контенту, потрібно постійно досліджувати та аналізувати усі інструменти популяризації через соціальну мережу Instagram. Поки що українські журналісти не виробили чіткої стратегії роботи у соціальній мережі Instagram, тому це питання сьогодні надзвичайно актуальне. Адже журналістика, представлена в соціальних мережах, – одна з ознак демократичного суспільства, а також запорука успіху в аудиторії, оскільки майже кожна сучасна людина є користувачем тієї чи іншої соцмережі. Саме тому потребує поглиблення науковий арсенал праць у сфері просування контенту через соціальні мережі, зокрема Instagram, який допоможе згодом застосувати на практиці здобуті теоретичні знання. Оскільки таких досліджень в українському журналістикознавстві надзвичайно мало, то потрібно аналізувати досвід закордонних колег, висвітлений в багатьох іноземних наукових працях, і виокремлювати власні критерії успішного просування контенту в Instagram, враховуючи реалії вітчизняного медійного ринку.Item Класифікація журналістських блогів(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”Блоги – поширене явище на терені інтернету, вони є не лише на спеціальних платформах, на сторінках інтернет-ЗМІ, але й у соціальних мережах. Спочатку блоги з’явилися в інтернеті на спеціальних блогових платформах, згодом інтернет-ЗМІ започаткували блоги на своїх сторінках. Блоги популярні серед читачів, вони розширюють аудиторію мас-медіа в інтернеті, а також збільшують трафік. Коли з’явилися та стали популярними соціальні мережі, багато блогерів перейшли до нових видів медіа. Значний сегмент української блогосфери становлять журналістські блоги. Багато журналістів є блогерами, адже це дає їм можливість висловити свою суб’єктивну думку. Ці блоги вирізняються серед інших не лише тим, що їх автори є журналістами, а й тим, що опублікований текст блогера відповідає основним принципам журналістики: оперативність, професійність, об’єктивність, баланс думок, професійний підхід до написання матеріалу тощо. Але, незважаючи на професійний підхід до висвітлення теми, вони все одно суб’єктивні й чітко висвітлюють позицію автора. Тому варто відразу наголосити, що блоги, навіть журналістські, – це не журналістика. Журналістські блоги є не лише у соціальних мережах, а й на сторінках інтернет-ЗМІ та на блогових платформах. Популярні блоги журналістів мають велику аудиторію та доволі популярні, їх популярність зумовлена, насамперед, свободою слова, інтерактивністю та конвергентністю медіа в інтернеті, оскільки часто автор блогу є збирачем інформації, дописувачем та редактором – матеріал публікується в оригінальному вигляді, без правок редакторів та з можливістю справді висловити те, що на думці, а також дає можливість автору відстежити реакцію читачів, відповідати на їхні коментарі та бути відкритим для нової інформації. У цій публікації наведемо класифікацію журналістських блогів, яку сформували на основі дослідження блогів, автори яких журналісти, з’ясуємо перспективи їх розвитку та їх специфіку.Item Нові методи збуту ЗМІ в Інтернеті(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”У час гострої конкуренції на медіа-ринку інтернет-ЗМІ кожна редакція онлайнового медіа постійно шукає найкращий метод збуту свого інформаційного товару. Перед кожним редактором інтернет-ЗМІ постає питання: як найшвидше і найкраще доставити публікацію до аудиторії та спонукати прочитати, пристосовуючись до потреб кожного читача. Інструментів для просування медіа-продукту в інтернеті багато і щороку вони вдосконалюються і змінюються, а також з’являються нові. Адже інтернет та мережеві ЗМІ постійно розвива- ються, тому загальнотеоретичні аспекти функціонування медіа-сектору журналістики залишаються на стадії формування і вивчення. Але наукових праць, які б їх описували і розповідали, як використовувати, доволі мало, незважаючи на потребу в такій інформації. У статті подано інноваційні методи збуту сучасних українських інтернет-ЗМІ, виокремлені у результаті аналізу розповсюдження українських мас-медіа в інтернеті. Засоби масової інформації у Всесвітній мережі поширюються та рекламуються кількома способами, а саме: через соціальні мережі, рекламою на стартовій домашній сторінці, розповсюдженням за ключовими словами через пошукові служби, підпискою на push-повідомлення, банерною рекламою, через традиційні ЗМІ, e-mail та sms-розсилкою, через додатки для різноманітних пристроїв. За допомогою такого інструментарію контент в інтернет-ЗМІ набуває нових властивостей та може видозмінитись залежно від потреб користувача. Головною функцією такого просування є популяризація ЗМІ, приваблення до нього більшої аудиторії користувачів та збільшення відвідуваності публікацій ЗМІ в інтернеті. Також кожен з методів допомагає налагоджувати двосторонню комунікацію з читачами, покращувати контент та вдосконалювати методи просування публікацій ЗМІ в інтернеті.Item Оновлені мас-медії в модерних соціумах: особливості політичної взаємозалежності(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Зінчук, Віктор; Zinchuk, Viktor; Львівський національний університет імені Івана ФранкаЗакцентовано на особливостях існування новітніх мас-медій у модерних умовах розвитку суспільства. Суть та механізми взаємодії ЗМІ та соціуму розкриті крізь призму як об’єкт-суб’єктних, так й суб’єкт-суб’єктних відносин. Новітні медії не лише впливають на громадську думку, але й змушені орієнтуватися на запити, які спрямовані знизу – враховувати і підтримувати погляди та зацікавлення сучасної аудиторії. Їм все важче формувати політичні міфи, маніпулювати свідомістю громадян/виборців. Натомість, доводиться бути максимально оперативними: функція інформування тут виходить на передній план. Інтернет, онлайн-реальність – головна платформа для отримання інформації та самоствердження домінантної частини сучасного суспільства (від підлітків і до середнього покоління). Сьогодні саме у віртуальному світі формується нова особистість, зокрема політична. Бути представленим у цьому віртуальному світі – основне завдання будь-яких ЗМІ, які хочуть бути популярними, чи взагалі утриматись на плаву. Згаданий стан речей – взаємовплив медій та аудиторії – здавалося б, мав спонукати розвиток модерного соціуму у напрямі досягнення максимальної справедливості, дотримання соціальної рівності. Проте, як доводить практика, та констатують багато останніх наукових досліджень у гуманітарній сфері – у світі все більше соціальної нерівності, вона великою мірою проглядається й у суспільствах розвинутої демократії. Відтак можна спостерігати парадоксальну, на перший погляд, ситуацію: за легкого доступу до оперативної та максимально об’єктивної інформації у модерних соціумах формується здебільшого несвідоме населення, яке демонструє передовсім свої вузькі економічно-споживацькі інтереси.Item Можливості прямої мови у відтворенні усного мовлення в друкованому медіатексті(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана ФранкаДосліджено можливості прямої мови у відтворенні усного мовлення в друкованому медіатексті. Пряма мова і слова автора, які її супроводжують, сприяють наближенню реципієнта тексту до безпосередньої ситуації усної комунікації. Пряма мова передає зміст повідомлення; відтворює характер та емоційний стан мовця; лексичні та синтаксичні особливості його мовлення. Слова автора можуть констатувати сам факт мовлення; маркувати репліку як питання чи відповідь, початок, продовження чи доповнення розмови; називати ширшу комунікативну мету мовлення; вказувати на характер уведення репліки в діалог; називати емоцію; описувати міміку чи жестикуляцію мовця; зазначати спосіб мовлення, тон і гучність голосу; описувати дії мовця; подавати оцінку змісту мовлення. Пряма мова робить друкований медіатекст живим, динамічним, поліфонічним.Item Веб-аналітика як важлива складова успішного функціонування змі в інтернеті(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет «Львівська політехніка»Для того, аби підвищити ефективність сайту ЗМІ, не достатньо зробити оригінальний дизайн і якісний контент. Необхідно постійно проводити аналіз і дослідження його роботи. У цьому допоможе веб-аналітика, основне завдання якої – отримати дані, які можуть покращити функціонування інтернет-ЗМІ. У цьому дослідженні наводимо інструменти, які допоможуть редакціям інтернет-ЗМІ отримати дані для аналізу і моніторингу дій читачів. Тоді редакція мас-медіа буде впевнена, що вона не лише продукує контент, але і його зміст доходить до читачів. Висвітлено також результати дослідження щодо використання веб-аналітики редакціями інтернет-ЗМІ.Item Суспільно-культурні концепти громадянськопрофесійних нових медій Польщі та України (на прикладі електронного зразка польського часопису «нова Польща» та веб-проекту газети «день» – «Україна incognita»)(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Лавриш, Юліана; Lavrysh, Yuliana; Львівський національний університет імені Івана ФранкаКожен із нас, хто користується будь-яким із типів ґаджетів, носить у своїй кишені інформаційну матрицю, долучитись до якої може через дотик до дисплея. Мережа спонукає нас до можливості тримати весь світ на кінчиках власних пальців. Водночас присутність ґаджета у кишені дозволяє нам фіксувати ті події, які видаються важливими, а потім розміщувати на відповідних веб-ресурсах. Тобто, окрім можливості володіти інформацією, мережа дає нам змогу бути новітніми творцями контенту. Зважаючи на зміни, які відбуваються у сучасній світовій медіа-системі, у журналістській лексиці з’являється ще одне цікаве словосполучення – громадянська журналістика. Явище – абсолютно нове і доволі не вивчене, перебуває у стані постійного розвитку, як, зрештою, вся інформаційна матриця. Проте громадянська журналістика або журналістика громадян є часто майданчиком для творення веб-ресурсів, вона є суголосною із ритмом суспільних подій у певних країнах. Важливо, що сьогодні професійні веб-ресурси часто долучають платформи для творчої реалізації громадян, зокрема висловлення їхньої суспільно-політичної позиції. У фокусі нашого дослідження – електронна версія видання «Нова Польща» та веб-проекту «Україна Incognita» газети «День»
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »