Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. – 2020. – Том 2, випуск 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/60208

Науковий журнал

Журнал публікує дослідження науковців Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка», інших українських установ та наших колег з-за кордону, які розглядають проблеми архітектури та містобудування. Журнал надає можливості для обміну науковими ідеями, методологіями досліджень, практичних досягнень, та формує інформаційне поле для наукових дискусій з актуальних проблем теорії та практики в галузі архітектури, містобудування та дизайну.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Архітектура : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – Т. 2, № 2 . – 256 с.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура

Зміст (том 2, № 4)


1
8
19
28
34
44
51
59
67
76
83
91
97
105
115
125
132
141
147
154
164
170
178
185
193
204
212
221
229
237
247

Content (Vol. 2, No 4)


1
8
19
28
34
44
51
59
67
76
83
91
97
105
115
125
132
141
147
154
164
170
178
185
193
204
212
221
229
237
247

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Архітектурні ідеї Ф. Кізлера в проектуванні сучасних культурно-видовищних та освітніх об’єктів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Копиляк, Ігор; Kopylyak, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Життєвий та творчий шлях Фрідріха Кізлера є прикладом постійного дослідження світових здобутків у різних галузях науки і культури. Ці пошуки знайшли відображення у його власному творчому методі “гнучкої” архітектури, що базувався на ідеї безмежності простору, який згодом утвердився в напрямі “кореалізм”, основою якого була постійна взаємодія між людьми та природним і технологічним середовищем їхнього існування. Багатофункціональність та мобільність простору є основними вимогами сьогоднішнього дня. Тому ідеї Ф. Кізлера про гнучкий “перетікаючий” простір, з вільним плануванням, що може легко змінюватися, вплинули на творчі методики сучасних архітекторів Пітера Айзенмана, Тома Мейна, Френка Гері та інших. Зараз, коли у світі зростає зацікавлення мистецтвом та архітектурою ХХ ст., збільшується необхідність вивчення творчого доробку знакових персоналій, що зробили неоціненний вклад у світову культурну спадщину розробкою численних експериментів, які ще не отримали повного втілення і чекають свого часу.